РЕЛІГІЙНІ УЯВЛЕННЯ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ АВТОРІВ XV СТОЛІТТЯ ПРО ПІВНІЧНУ РУСЬ

Ю. В. Лущай

doi:10.5281/zenodo.400772

РЕЛІГІЙНІ УЯВЛЕННЯ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ АВТОРІВ XV СТОЛІТТЯ ПРО ПІВНІЧНУ РУСЬ

Ю. В. Лущай

Анотація

У статті розглядаються і аналізуються відомості західноєвропейських джерел XV століття, де міститься інформація про релігійне життя населення Північної Русі. У цей період відновлюється інтерес до північноруського регіо ну з боку європейських мандрівників, дипломатів, хроністів. У даній роботі досліджуються три дорожніх записки (Жільбер де Ланноа, Йосафат Барбаро, Амброджо Контаріні) і одна хроніка (Ян Длугош). Всі автори демонструють байдужість до релігійної теми, тому відомостей не так багато. Ж. Ланноа зазначає про наявність в керівництві Новгородом єпископа і існування єпископської резиденції у церкві св. Софії. Й. Барбаро коротко характеризує релігійну ситуацію у Новгороді, що разом з інформацією з давньоруських джерел дає повну картину релігійного життя у місті. А. Контаріні повідомляє про ставлення населення Москви до католицтва і наявності у них глави церкви. Я. Длугош розповідає про особливу руськуцеркву, а також називає їх схизматиками. Всі джерела говорять або про грецьке віросповідання у північноруських жителів, або про іншу релігію, ніж в іноземців. На додаток залучаються давньоруські джерела, зокрема літописи.

Ключові слова: Північна Русь, Новгород, Москва, єретики, руський обряд.

В статье рассматриваются и анализируются сведения западноевропейских источников XV века, где содержится информация о религиозной жизни населения Северной Руси. В этот период возобновляется интерес к северорусскому региону со стороны европейских путешественников, дипломатов, хронистов. В данной работе исследуются три дорожных записки (Жильбер де Ланноа, Иосафат Барбаро, Амброджо Контарини) и одна хроника (Ян Длугош). Все авторы демонстрируют равнодушие к религиозной теме, поэтому сведений не так много. Ж. Ланноа отмечает про наличие в руководстве Новгородом епископа и существования епископской резиденции в церкви св. Софии. И. Барбаро кратко характеризует религиозную ситуацию в Новгороде, что вместе с информацией из древнерусских источников дает полную картину религиозной жизни в городе. А. Контарини сообщает об отношении населения Москвы к католичеству и наличии у них главы церкви. Я. Длугош рассказывает об особой русской церкви, а также называет их схизматиками. Все источники говорят либо про греческое вероисповедание у северорусских жителей, либо про иную религию, чем у иностранцев. В дополнение привлекаются древнерусские источники, в частности летописи.

Ключевые слова: Северная Русь, Новгород, Москва, еретики, русский обряд.

This article discusses and analyzes the information to Western Sources of the XV century, which contains information about the religious life of the population of Northern Russia. During this period, renewed interest in the northern Russian region on the part of European travelers, diplomats, chroniclers. In this paper, we study three road notes (Gilbert de Lannoa, Giosafat Barbaro, Ambrogio Contarini) and a Chronicle (Jan Dlugosz). All authors demonstrate indifference to the religious theme, so the information is not much. G. Lannoa notes about the presence in the leadership of Novgorod of the bishop and the existence of the episcopal residence at the church of St. Sofia. G. Barbaro briefly describes the religious situation in Novgorod, together with information from ancient sources, gives a complete picture of the religious life in the city. A. Contarini reports about the attitude of the Moscow population to catholicism and they have the head of the church. J. Dlugosz tells about a special Russian church and calls them schismatics. All sources say either about Greek religion in Northern Russian population, or about a different religion than that of foreigners. In addition attracted ancient Russian sources, in particular annals.

Keywords: Northern Russia, Novgorod, Moscow, heretics, Russian rite

Повний текст:

PDF

Посилання

Алексеев А. И. Сочинения Иосифа Волоцкого в контексте полемики 1480–1510-х гг. / А. И. Алексеев. – СПб.: Российская национальная библиотека, 2010. – 390 с.

Барбаро и Контарини о России: К истории итало-русских связей в XV в. / Пер. Е. Ч. Скржинской. – Л.: Наука, 1971. – 276 с.

Грамоты Великого Новгорода и Пскова / Под ред. С. Н. Валка. – М.-Л.: Академия наук СССР, 1949. – 408 с.

Зимин А. А. Россия на рубеже XV–XVI столетий (Очерки социально-политической истории) / А. А. Зимин. – М.: Мысль, 1982. – 334 с.

Исаевич Я. Д. Галицко-Волынское княжество в конце XIII начале XIV в. / Я. Д. Исаевич // Древнейшие государства на территории СССР. Материалы и исследования. 1987 г. – М.: Наука, 1989. – С. 71–77.

Карамзин Н. М. История государства Российского / Н. М. Карамзин; Под ред. А. Н. Сахарова. – М.: Наука, 1998. – Т. VI. – 468 с.

Карнаухов Д. В. История русских земель в польской хронографии конца XV – начала XVII в. / Д. В. Карнаухов. – Новосибирск: Государственная публичная научно-техническая библиотека Сибирского отделения РАН, 2009. – 232 с.

Костомаров Н. И. Севернорусские народоправства во времена удельновечевого уклада / Н. И. Костомаров. – СПб.: М.М. Стасюлевич, 1886. – Т. I. – 414 с.

Кудрявцев О. Ф. Визит поневоле: Россия Ивана III глазами венецианского посла Амброджо Контарини / О. Ф. Кудрявцев // Средние века. – М.: Наука, 2014. – Вып. 75 (1–2). – С. 137–170.

Кузьмина О. В. Церковь и политическая борьба в Новгороде в XIV–XV веках / О. В. Кузьмина. – Великий Новгород, 2007. – 407 с.

Лурье Я. С. Две истории Руси XV века / Я. С. Лурье. – СПб.: Д. Буланин, 1994. – 240 с.

Лурье Я. С. Житийные памятники как источники по истории присоединения Новгорода / Я. С. Лурье // Труды Отдела древнерусской литературы. – СПб.: Д. Буланин, 1993. – Т. XLVIII. – С. 192–195.

]Лурье Я. С. Летописные известия о победе над Новгородом в 1471 г. / Я. С. Лурье // Вспомогательные исторические дисциплины. – Л.: Наука, 1991. – Т. XXII. – С. 144–157.

Лущай Ю. В. Влада Новгорода на початку XV століття по відомостям щоденника Жильбера де Ланноа / Ю. В. Лущай // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Серія «Історія та географія». – Харків: Колегіум, 2015. – Вип. 52. – С. 109–114.

Лущай Ю. В. Псков та його населення за відомостями західноєвропейських джерел XIII-XV століття / Ю. В. Лущай // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія Історія. – Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2014. – Вип. 2. Ч. 2. – С. 193–199.

Мавродин В. В. Образование русского национального государства / В. В. Мавродин. – Л.: ОГИЗ; Госполитиздат, 1941. – 208 с.

Максимова И. Ю. Ян Длугош о проблеме второго крещения «схизматиков» / И. Ю. Максимова // Религии мира: История и современность. – М.: Наука, 2004. – С. 38–51.

Мусин А. Е. Церковь и горожане средневекового Пскова: Историко-археологическое исследование / А. Е. Мусин. – СПб.: Факультет филологии и искусств СПбГУ, 2010. – 364 с.

Печников М. В. Доктрина стригольников: опыт реконструкции / М. В. Печников // Russia Mediaevalis. – 2001. – T. X.1. – С. 107–125.

Полное собрание русских летописей. – М.: Языки русской культуры, 2001. – Т. VI. Вып. 2. Софийская вторая летопись. – 240 с.

Полное собрание русских летописей. – М.-Л.: Академия наук СССР, 1949. – Т. XXV. Московский летописный свод конца XV века. – 464 с.

Полное собрание русских летописей. – СПб.: Л. Демис, 1863. – Т. XV. Тверская летопись. – 540 с.

Полное собрание русских летописей. – СПб.: Э. Прац, 1859. – Т. VIII. Воскресенская летопись. – 301 с.

Преподобный Иосиф Волоцкий. Просветитель. – М.: СпасоПреображенский Валаамский монастырь, 1993. – 384 с.

Пресняков А. Е. Образование великорусского государства / А. Е. Пресняков. – Пг.: Я. Башмаков и Ко, 1918. – 458 с.

Псковские летописи / Под ред. А. Н. Насонова. – М.: Академия наук СССР, 1955. – Вып. II. – 364 с.

Пушкарева Н. Л. Женщины Древней Руси / Н. Л. Пушкарева. – М.: Мысль, 1989. – 286 с.

Раба Й. «Жидовствующие» ли? История задушевной мысли / Й. Раба // Russia Mediaevalis. – 2001. – T. X.1. – С. 126–149.

Рамм Б. Я. Папство и Русь в X–XV веках / Б. Я. Рамм. – М.-Л.: Академия наук СССР, 1959. – 282 с.

Русская историческая библиотека. – СПб.: Императорская Академия наук, 1880. – Т. 6. – 930 стб.

Рыбина А. Е. Новгород и Ганза / А. Е. Рыбина. – М.: Рукописные памятники Древней Руси, 2009. – 320 с.

Рымша М. В. Служилые литовские князья в Новгороде: военная помощь или политическая поддержка? / М. В. Рымша // Археология и история Литвы и Северо-Запада России в раннем и позднем средневековье. – СПб.: Нестор-История, 2009. – С. 134–138.

Скрынников Р. Г. История Российская, IX–XVII вв. / Р. Г. Скрынников. – М.: Весь Мир, 1997. – 496 с.

Флоря Б. Н. Русь и «русские» в историко-политической концепции Яна Длу гоша / Б. Н. Флоря // Славяне и их соседи: Этнопсихологические стереотипы в Средние века. – М., 1990. – Вып. 2. – С. 16–28.

Щапов Я. Н. Княжеские уставы и церковь в Древней Руси XI-XIV вв. / Я. Н. Щапов. – М.: Наука, 1972. – 340 с.

Янин В. Л. Новгородские акты XII–XV вв. Хронологический комментарий / В. Л. Янин. – М.: Наука, 1990. – 384 с.

Dlugossius J. Annales seu Cronicae incliti Regni Poloniae / J. Dlugossius. – Varsaviae: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 2001. – Lib. 11/12, 1431–1444. – 476 p.

Dlugossius J. Annales seu Cronicae incliti Regni Poloniae / J. Dlugossius. – Varsaviae: Polska Akademia Umiejętności, 2005. – Lib. 12, 1462–1480. – 648 p.

Długosz J. Roczniki czyli kroniki sławnego krуlestwa polskiego / J. Długosz. – Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 2009. – Ks. 9 (1300–1370). – 486 s.

Długosz J. Roczniki czyli kroniki sławnego krуlestwa polskiego / J. Długosz. – Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 2009. – Ks. 11 i 12 (1431–1144). – 408 s.

Długosz J. Roczniki czyli kroniki sławnego krуlestwa polskiego / J. Długosz. – Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 2009. – Ks. 12 (1445–1461). – 469 s.

Długosz J. Roczniki czyli kroniki sławnego krуlestwa polskiego / J. Długosz. – Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 2009. – Ks. 12 (1462–1480). – 515 s.

Krupa K. Książęta litewscy w Nowogrodzie Wielkim do 1430 r. / K. Krupa // Kwartalnik Historyczny. – 1993. – № 1. – S. 29–46.

Stryjkowski M. Kronika Polska, Litewska, Żmуdzka i wszystkiйj Rusi / M. Stryjkowski. – Warszawa: G. L. Glьcksberg, 1846. – T. II. – 572 s.

Voyages et ambassades de messier Guillebert de Lannoy, 1399-1450. – Mons: D’em Hoyois, 1840. – 140 p.

REFERENCES

Alekseev A. I. Sochineniya Iosifa Volotskogo v kontekste polemiki 1480–1510-kh gg. / A. I. Alekseev. – SPb.: Rossiyskaya natsional'naya biblioteka, 2010. – 390 s.

Barbaro i Kontarini o Rossii: K istorii italo-russkikh svyazey v XV v. / Per. E. Ch. Skrzhinskoy. – L.: Nauka, 1971. – 276 s.

Gramoty Velikogo Novgoroda i Pskova / Pod red. S. N. Valka. – M.-L.: Akademiya nauk SSSR, 1949. – 408 s.

Zimin A. A. Rossiya na rubezhe XV–XVI stoletiy (Ocherki sotsial'no-politicheskoy istorii) / A. A. Zimin. – M.: Mysl', 1982. – 334 s.

Isaevich Ya. D. Galitsko-Volynskoe knyazhestvo v kontse XIII nachale XIV v. / Ya. D. Isaevich // Drevneyshie gosudarstva na territorii SSSR. Materialyiissledovaniya. 1987 g. – M.: Nauka, 1989. – S. 71–77.

KaramzinN. M. IstoriyagosudarstvaRossiyskogo / N. M. Karamzin; Podred. A. N. Sakharova. – M.: Nauka, 1998. – T. VI. – 468 s.

KarnaukhovD. V. Istoriyarusskikhzemel' vpol'skoykhronografiikontsaXV – nachalaXVIIv. / D. V. Karnaukhov. – Novosibirsk:

Gosudarstvennayapublichnayanauchno-tekhnicheskayabibliotekaSibirskogootdeleniyaRAN, 2009. – 232 s.

KostomarovN. I. Severnorusskienarodopravstvavovremenaudel'no-vechevogouklada / N. I. Kostomarov. – SPb.: M.M. Stasyulevich, 1886. – T. I. – 414 s.

KudryavtsevO. F. Vizitponevole: RossiyaIvanaIIIglazamivenetsianskogoposlaAmbrodzhoKontarini / O. F. Kudryavtsev // Srednieveka. – M.: Nauka, 2014. – Vyp. 75 (1–2). – S. 137–170.

Kuz'minaO. V. Tserkov' ipoliticheskayabor'bavNovgorodevXIV–XVvekakh / O. V. Kuz'mina. – VelikiyNovgorod, 2007. – 407 s.

Lur'eYa. S. DveistoriiRusiXVveka / Ya. S. Lur'e. – SPb.: D. Bulanin, 1994. – 240 s.

Lur'eYa. S. ZhitiynyepamyatnikikakistochnikipoistoriiprisoedineniyaNovgoroda / Ya. S. Lur'e // TrudyOtdeladrevnerusskoyliteratury. – SPb.: D. Bulanin, 1993. – T. XLVIII. – S. 192–195.

Lur'eYa. S. LetopisnyeizvestiyaopobedenadNovgorodomv 1471 g. / Ya. S. Lur'e // Vspomogatel'nyeistoricheskiedistsipliny. – L.: Nauka, 1991. – T. XXII. – S. 144–157.

LuschaiIu. V. VladaNovhorodanapochatkuXVstolittiapovidomostiamschodennykaZhyl'beradeLannoa / Iu. V. Luschai // Zbirnyknaukovykhprats' Kharkivs'kohonatsional'nohopedahohichnohouniversytetuim. H. S. Skovorody. Seriia «Istoriiataheohrafiia». – Kharkiv: Kolehium, 2015. – Vyp. 52. – S. 109–114.

LuschaiIu. V. Pskovtayohonaselenniazavidomostiamyzakhidnoievropeis'kykhdzherelXIII-XVstolittia / Iu. V. Luschai // NaukovizapyskyTernopil's'kohonatsional'nohopedahohichnohouniversytetuim. V. Hnatiuka. SeriiaIstoriia. – Ternopil': TNPUim. V. Hnatiuka, 2014. – Vyp. 2. Ch. 2. – S. 193–199.

MavrodinV. V. Obrazovanierusskogonatsional'nogogosudarstva / V. V. Mavrodin. – L.: OGIZ; Gospolitizdat, 1941. – 208 s.

MaksimovaI. Yu. YanDlugoshoproblemevtorogokreshcheniya «skhizmatikov» / I. Yu. Maksimova // Religiimira: Istoriyaisovremennost'. – M.: Nauka, 2004. – S. 38–51.

MusinA. E. Tserkov' igorozhanesrednevekovogoPskova: Istoriko-arkheologicheskoeissledovanie / A. E. Musin. – SPb.: Fakul'tetfilologiiiiskusstvSPbGU, 2010. – 364 s.

PechnikovM. V. Doktrinastrigol'nikov: opytrekonstruktsii / M. V. Pechnikov // RussiaMediaevalis. – 2001. – T. X.1. – S. 107–125.

Polnoesobranierusskikhletopisey. – M.: Yazykirusskoykul'tury, 2001. – T. VI. Vyp. 2. Sofiyskayavtorayaletopis'. – 240 s.

Polnoesobranierusskikhletopisey. – M.-L.: AkademiyanaukSSSR, 1949. – T. XXV. MoskovskiyletopisnyysvodkontsaXVveka. – 464 s.

Polnoesobranierusskikhletopisey. – SPb.: L. Demis, 1863. – T. XV. Tverskayaletopis'. – 540 s.

Polnoesobranierusskikhletopisey. – SPb.: E. Prats, 1859. – T. VIII. Voskresenskayaletopis'. – 301 s.

PrepodobnyyIosifVolotskiy. Prosvetitel'. – M.: Spaso-PreobrazhenskiyValaamskiymonastyr', 1993. – 384 s.

PresnyakovA. E. Obrazovanievelikorusskogogosudarstva / A. E. Presnyakov. – Pg.: Ya. BashmakoviKo, 1918. – 458 s.

Pskovskieletopisi / Podred. A. N. Nasonova. – M.: Akademiya nauk SSSR, 1955. – Vyp. II. – 364 s.

Pushkareva N. L. Zhenshchiny Drevney Rusi / N. L. Pushkareva. – M.: Mysl', 1989. – 286 s.

Raba Y. «Zhidovstvuyushchie» li? Istoriya zadushevnoy mysli / Y. Raba // Russia Mediaevalis. – 2001. – T. X.1. – S. 126–149.

RammB. Ya. PapstvoiRus' vX–XVvekakh / B. Ya. Ramm. – M.-L.: Akademiya nauk SSSR, 1959. – 282 s.

Russkaya istoricheskaya biblioteka. – SPb.: Imperatorskaya Akademiya nauk, 1880. – T. 6. – 930 stb.

Rybina A. E. Novgorod i Ganza / A. E. Rybina. – M.: Rukopisnye pamyatniki Drevney Rusi, 2009. – 320 s.

Rymsha M. V. Sluzhilye litovskie knyaz'ya v Novgorode: voennaya pomoshch' ili politicheskaya podderzhka? / M. V. Rymsha // Arkheologiya i istoriya Litvy i Severo-Zapada Rossii v rannem i pozdnem srednevekov'e. – SPb.: Nestor-Istoriya, 2009. – S. 134–138.

Skrynnikov R. G. Istoriya Rossiyskaya, IX–XVII vv. / R. G. Skrynnikov. – M.: Ves' Mir, 1997. – 496 s.

Florya B. N. Rus' i «russkie» v istoriko-politicheskoy kontseptsii Yana Dlugosha / B. N. Florya // Slavyane i ikh sosedi: Etnopsikhologicheskie stereotipy v Srednie veka. – M., 1990. – Vyp. 2. – S. 16–28.

Shchapov Ya. N. Knyazheskie ustavy i tserkov' v Drevney Rusi XI-XIV vv. / Ya. N. Shchapov. – M.: Nauka, 1972. – 340 s.

Yanin V. L. Novgorodskie akty XII–XV vv. Khronologicheskiy kommentariy / V. L. Yanin. – M.: Nauka, 1990. – 384 s.