ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ВИЗНАННЯ НАЯВНОСТІ РЕАЛЬНОГО КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ СЛУЖБОВЦІВ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЯК ПІДСТАВИ ПРИТЯГНЕННЯ ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Анотація

На основі аналізу чинного антикорупційного законодавства України та практики його реалізації правоохоронними органами в статті розглянуто деякі проблеми визнання наявності реального конфлікту інтересів у службовців органів місцевого самоврядування як підстави притягнення до адміністративної відповідальності. Метою написання цієї статті є виявлення проблем у практичній реалізації законодавства про запобігання корупції в частині визначення ним сутності конфлікту інтересів та його видів і застосування за його наявність примусових заходів адміністративно-правового впливу. Зазначено, що окремі аспекти цієї проблеми проаналізовано в численних публікаціях учених-адміністративістів, але більшість із них носить суто теоретичний характер. У статті ж на основі використання практики діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції та його територіальних органів, відповідних підрозділів Національної поліції України, судової практики увага акцентується на визначенні сутності реального конфлікту інтересів у службі в органах місцевого самоврядування, оскільки при розв’язанні питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності не враховується статус службовців органів місцевого самоврядування як службовців колегіальних органів місцевої влади, і деякі їхні дії безпідставно трактуються такими, що начебто підпадають під поняття «реальний конфлікт інтересів» з усіма насідками, що з цього випливають – притягнення до адміністративної відповідальності, звільнення зі служби, заборона займатися окремими видами діяльності та інших. Така ситуація складається з-за недосконалості норми Закону «Про запобігання корупції», яка в занадто загальному вигляді трактує поняття і реального, і потенційного конфлікту інтересів. А отже, пропонується внести зміни до цього Закону, ураховуючи особливості роботи колегіальних органів влади.