МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ ПРОТИ ЖИТТЯ (НА ПРИКЛАДІ ВБИВСТВА ЧЕРЕЗ НЕОБЕРЕЖНІСТЬ СТ. 119 КК УКРАЇНИ)

Анотація

В Конституції України закріплено, що держава гарантує дотримання прав і свобод людини. Кримінальні правопорушення проти життя є найбільш суспільно небезпекними, оскільки позбавляють людину найдорожчого права – права на життя. Питання притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності є пріоритетним для правоохоронних органів, важливим для суспільства та закріплено в Конвенціях, підписаних та ратифікованих Україною. Головною формою реалізації кримінальної відповідальності є кримінальне покарання. Призначення справедливого та необхідного для виправлення покарання залежить від кваліфікації суспільно небезпечного діяння, що в свою чергу можливе лише завдяки проведеному всебічному досудовому розслідуванню. Призначення покарання за кримінальні правопорушення проти життя особи є важливим напрямком кримінально-правової політики держави, як захист найважливішого права людини. Методика розслідування кримінальних правопорушень має важливий рекомендаційний характер для ефективної роботи правоохоронних органів в процесі притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення проти життя особи. В науковій статті автор приділяє увагу розслідуванню вбивства через необережність, що утворюють певні складнощі оскільки не були сплановані заздалегідь, як умисні вбивства, що впливає на збір (отримання) доказів на початковому етапі розслідування. Проте в більшості випадків злочинець намагається приховати вчинене суспільно-небезпечне діяння шляхом інсценування самогубства або нещасного випадку. Огляд місця події є найважливішим в побудові версій та наступних слідчих (розшукових) дій для розслідування вбивства через необережність, оскільки виявлення негативних обставин, тобто фактичних даних, що суперечать версії про самогубство (нещасного випадок), дають правоохоронним органам можливість правильної кваліфікації вчиненого діяння.