РУСЬКА (УКРАЇНСЬКА) МОВА В ЦІСАРСЬКО-КОРОЛІВСЬКИХ МІСЦЕВИХ УРЯДАХ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ

Анотація

Єдиним нормативним актом, який унормував мовні стосунки в австрійській державі, була Конституція, прийнята 21 грудня 1867 року. Вона гарантувала всім народностям плекати й розвити свою мову в судах, шкільництві та в приватному житті. Цим правом скористалися всі народності держави, окрім галицьких українців, які перебували під постійним тиском урядовців-поляків. Польща не могла змиритися із тим, що Східна Галичина є окремою територією, а не її складовою частиною. Практично всі посади в місцевих урядах посідали або етнічні поляки, або сполячені галичани. Вони, маючи на меті відродження Польщі, робили спроби асимілювати руське (українське) населення. Свідченням таких намірів є поданий до галицького Сейму (більшість у якому належала полякам) проект мовного закону, який мав на меті запровадити польську мову як урядову в усіх місцевих урядах Східної Галичини. Незважаючи на спротив руських (українських) депутатів Сейму та їх переконливі аргументи, цей закон був прийнятий і отримав цісарську санкцію. Місцеві уряди не хотіли миритися із забороною спілкуватися з урядами як письмово, так й усно, руською (українською) мовою й приймали ухвали про запровадження руської (української) урядової мови. Дії депутатів галицького Сейму свідчать про намагання поляків фактично усунути руську (українську) мову з публічного життя місцевого населення. Заборонивши мову, поляки могли прийти швидше до здійснення своєї мети – відродження території Польщі до 1772 року.

Ключові слова: польська мова, руська мова, краєва мова, урядова мова, місцевий уряд, проект закону.

Единственным нормативным актом, который нормировал языковые отношения в австрийском государстве, была Конституция, принятая 21 декабря 1867 года. Она гарантировала всем народностям лелеять и развить свой язык в судах, школе и в частной жизни. Этим правом воспользовались все народности государства, кроме галицких украинцев, которые находились под постоянным давлением чиновников-поляков. Польша не могла смириться с тем, что Восточная Галичина является отдельной территорией, а не ее составной частью. Практически все должности в местных правительствах занимали или этнические поляки, или ополяченные галичане. Они, с целью возрождения Польши, пытались ассимилировать руское (украинское) население. Ярким свидетельством таких намерений является проект, внесенный в галицкий сейм (большинство в котором принадлежало полякам) языкового закона, который имел целью ввести польский язык как правительственный во всех местных правительствах Восточной Галиции. Несмотря на сопротивление руских (украинских) депутатов Сейма и их убедительные аргументы, этот закон был принят и получил императорскую санкцию. Местные правительства не хотели мириться с запретом общаться с правительствами как письменно, так и устно, руским (украинским) языком и принимали решения о введении руского (украинского) правительственного языка. Действия депутатов галицкого сейма свидетельствуют о попытке поляков фактически устранить руский (украинский) язык из публичной жизни местного населения. Запретив язык, поляки могли прийти быстрее к своей цели – возрождения территории Польши до 1772 года.

Ключевые слова: польский язык, русский язык, краевая речь, правительственный язык, местное правительство, проект закона.

Ukraine was a part of two countries for many centuries. These countries did not recognize the independence of Ukrainian nation and tried to assimilate it with their nations. Russian state forbade the Ukrainian language completely. The situation in Eastern Halychyna which belonged to Austrian monarchy was slightly different. The Central government recognized Eastern Halychans as a nation and guaranteed them the equal rights with other nations. The Rus (Ukrainian) language was officially allowed to use in courts, governments and private life. But local sergeants (most of which were Polish) tried to force the Rus (Ukrainian) language out of government communication and substitute it with Polish language. The only act regulating language issues in Austrian state was the constitution adopted on December 5 1861. It guaranteed all nationalities to develop their languages in courts, education and private life. All nationalities used that right but Halychyna Ukrainians who were under constant pressure of Polish sergeants. Poland could not put up with the fact that Eastern Halychyna was a separate territory and not its part. All positions in local governments were occupied by either ethnic Polish or Polished Halychans. They made efforts to make Rus (Ukrainian) population be Polish aiming at renaissance of Poland. This is proved by the project of language law presented to Halychyna Seim (Diet) (where the Polish had the majority) according to which Polish language was suggested to be official in all local governments in Eastern Halychyna. Despite the resistance and convincing arguments of Rus (Ukrainian) delegates in the Seim the law was adopted and sanctioned. Local governments did not want to put up with the ban of communication with governments orally and in written in the Rus (Ukrainian) language and adopted rulings on introduction the Rus (Ukrainian) language as government one. The actions of delegates of Halychyna Seim revealed the efforts of the Polish to eliminate the Rus (Ukrainian) language from public life of local population. Having forbidden the language the Polish could realize their aim to renaissance Poland in the borders of 1772.

Key words: the Polish language, the Rus language, the local language, the official language, local government, law project.