ФОЛЬКЛОРНА ОСНОВА ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКИХ ПРИКМЕТНИКІВ У МОВОТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПОЕТІВ ХХ–ХХI СТОРІЧ

О. Г. Радько

Анотація


У статті на прикладі українських поетичних текстів ХХ–ХХI ст. про-
аналізовано внутрішньосемантичні особливості народнопоетичних індиві-
дуально-авторських прикметників (понад 5100 одиниць) як одного з джерел
авторської мовно-поетичної картини світу. Увагу зосереджено на автор-
ських ад’єктивах, у яких значеннєва структура включає слова-символи
таких семантичних груп: 1) фітосимволи (верба, пшениця, калина, полин,
терен, тополя та ін.); 2) зоосимволи (кінь, бджола, орел, голуб, журавель,
лисиця, собака та ін). На основі проведеного лексико-семантичного аналізу
прикметникових новотворів зроблено висновок, що письменники, крім вико-
ристання традиційних фольклорних символів, активно вдаються до ство-
рення індивідуально-авторських. Водночас продемонстровано, як автори
наділяють традиційні символи новими, суб’єктивними смислами.


Ключові слова


авторський лексичний новотвір, етнокультура, індиві- дуально-авторський прикметник, символ, фольклор

Повний текст:

Без заголовку

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.