ВЕРБАЛІЗАЦІЯ БІБЛІЙНОСТІ ЯК ХУДОЖНІЙ ЗАСІБ У ПОЕЗІЇ ГЛІБА БАБІЧА

Н. В. Піддубна

Анотація


У статті розглянуто вербалізацію біблійності через актуалізацію біблійної прецедентності й біблійної символіки як прикметний художній засіб лінгвопоетики Г. Бабіча. У віршах Г. Бабича максимально інтимізовано вербалізацію ключового релігійного образу-концепту «Бог», який постає як побратим українських воїнів, що досягається, зокрема, завдяки граматичним формам займенників і дієслів, уживанню розмовної лексики, наявності елементів молитовного дискурсу. Лексичними маркерами осучаснення вербалізації релігійних концептів і прецедентних назв є лексеми на позначення військового спорядження й одягу, мілітаристична лексика, різні стилістичні прийоми й художні засоби, зокрема порівняння, повтор, мовна гра. У поетичному мовленні Г. Бабіча біблійність є однією з визначальних рис, художнім засобом вербалізації непересічних образів, актуалізації оригінальних художніх смислів, омовлення новітньої сакралізації, де ознак сакрального набувають українські військові й Україна в цілому.


Ключові слова


біблійність, граматична форма, інтимізація, концепт, поетичне мовлення, прецедентність, стилістичний прийом, художній засіб, художній смисл.

Повний текст:

PDF

Посилання


Адах, Н., & Вокальчук, Г. (2024). Українська неологія доби російської агресії 2014–2023 років (лексикографічний аспект). У Романюк, С. (Ред.). Досвід війни. Медійно-дискурсивний простір сучасної України (с. 95–110). Warszawa: WUW.

Бибик, С. П. (2022). Динаміка інтегративності в дослідженнях топонімійної стилістики (на матеріалі текстів періоду російсько-української війни). Культура слова, 22, 33–41.

Бибик, С. П. (2023) Актуалізація топонімійної стилістики: соціокультурні рефлексії над мовним образом Маріуполя. Матеріали ІІІ Міжнародної славістичної конференції, присвяченої пам’яті святих Кирила і Мефодія: «Національні наукові традиції в слов’янському світі» (с. 56–61). Харків–Шумен: ХНПУ; ХІФТ.

Гаврилюк, Н. Поезія полеглих. 02.03.2024. Узято з https://zbruc.eu/node/117848.

Горнятко-Шумилович, А., Космеда, Т. (2016). Феномен креативності Василя Симоненка: літературознавчий та лінгвістичний аспекти. Познань: УАМ.

Дидик-Меуш, Г. (2024). Неологізми у час війни: функційність поняття „байрактарщина”. У Романюк, С. (Ред.). Досвід війни. Медійно-дискурсивний простір сучасної України (с. 111–123). Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego.

Костусяк, Н. (2024). Лінгвостилістичні та прагматичні особливості неодериватів і неографізмів періоду російсько-української війни. У Романюк, С. (Ред.). Досвід війни. Медійно-дискурсивний простір сучасної України (с. 43–58). Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego.

Навальна, М. (2024). Інновації в текстах українських масмедіа воєнної тематики. У Романюк, С. (Ред.). Досвід війни. Медійно-дискурсивний простір сучасної України (с. 59–76). Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego.

Піддубна, Н. (2024). Нові вектори української теолінгвістики: сакралізація в умовах війни. У Романюк, С. (Ред.). Досвід війни. Медійно-дискурсивний простір сучасної України (с. 171–189). Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego.

Словник іншомовних слів (2000). Київ: Довіра.

Словник фразеологізмів української мови (2008). Київ: Наукова думка.

Сюта, Г. М. (2024) Трансформація художньо-естетичного канону української поетичної мови в час війни. Культура слова, 101, 102–111.




DOI: https://doi.org/10.34142/23127546.2025.62.04

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.