СИНТАКСИЧНІ ЗАСОБИ ЕКСПРЕСІЇ У ТЕКСТАХ Г. Ф. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА

Анотація

У статті йдеться про синтаксичні засоби експресії тексту творів Г. Ф. Квітки-Основ’яненка. Ресурс синтаксичних засобів експресивізації художнього тексту майже вповні представлений у творчому доробку письменника. Вочевидь, це можна пояснити тим, що письменник «боровся за демократизацію літературної мови, за її онароднення». Виразною ознакою його творчої манери є поєднання в одній синтаксичній конструкції елементів різного типу, різних за характером експресивного впливу та виражальними можливостями, що в комплексі якнайкраще реалізують експресивний потенціал; доповнюють вплив один одного; створюють яскравий, оригінальний експресивно-естетичний текст, а отже й потужний засіб впливу на свідомість читача і сприяють оприявненню авторського задуму.

Ключові слова: експресивність, синтаксичні засоби експресії, художній текст, експресивний потенціал.

The article deals with syntactic means of expression of the works by H. F. Kvitka-Osnovianenko. The resource of syntactic means of expressing artistic text is almost completely presented in the writer’s works. An expressive feature of his creative manner is the combination of elements of different types in a single syntactic construction, different in character of expressive influence and expressiveness, which realize expressive potential the best way; exert influence of each other; create a vivid, original expressive-aesthetic text, and therefore a powerful means of influencing the reader’s consciousness and contribute to the release of the author’s plan. The repeats of different positions in the sentence and different structures activate the reader’s attention, form a strong contact with the narrator, rhythmize the presentation of information, increase the intensity of the narrative. The partitioned structures show the intention of the author to reinforce the important part of the message, to make a powerful influence on the emotional and intellectual spheres of the reader. The rows of homogeneous components in their lexical content are not necessarily synonymous. However, in the context of each subsequent component undergoes specific connotations and acquires a gradual significance. The formation of syntactic structures with the homogeneous components reflects the intention of the author to focus the attention of the addressee on the meaning of those components of expression. The insert elements in the form of quasi-sentences of defrageologized nature expressly demonstrate the emotional state of the narrator or character, attesting his assessment of events. The tiled constructions cause increased interest in communication, activate the thinking of the reader, create an intrigue in the narrative.

Key words: expressiveness, syntactic expressions, artistic text, expressive potential.