РОЛЬ РИБАЛЬСЬКОЇ ЛЕКСИКИ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

Р. В. Міняйло

Анотація


Аналіз художніх текстів, які відображають українську рибальську культуру різних ареалів, дозволив заглибитись у семантичну структуру професіоналізмів, виділити найважливіші мотиваційні моделі постання назв, підтвердити історичну тяглість української рибальської лексики. Установлено, що родова назва рибар сягає щонайменше праслов’янської доби, а видові назви рибалок щукар, юнарь укладаються в спільнослов’янський семантичний підтип ‘назва того, хто живиться від тварини’ словотвірної моделі «іменникова основа + -ар (-арь) = назва людини за професією». Важливими в художніх текстах є дієслівні назви, утворені від назв рибальських знарядь: га←чити ← гак, кука←нити ← кукан, клочити ← клок тощо. Серед абстрактних іменників на позначення узагальнених назв риболовецьких дій продуктивний словотвірний тип із суфіксом -к(а): лапа←вка, заста←вка, наборка тощо.

Ключові слова: художній текст, рибальська лексика, діалектна назва, семантична структура, мотиваційна модель, етимон, хронологія.

 

A literary text as a scientific one is a valuable information source about fishing vocabulary. Based on the literary texts, which reflect the fishing culture of the different areas, it can be concluded that the Carpathian dialectism rybar, which was shown in the novel «Krynychar» by Myroslav Dochynets, functions as a hyperonym for the names of the fishermen of the definite fish breeds. In the novel «The Man in the Steppe» by Oles Honchar about the fisherman of the Low Sub Dnieper region we can find the name shchukar ‘the pikes catcher’, which belongs to the steppe sub-dialect. The fragment of the novel «On the Horse and under the Horse» by Anatoly Dimarov allows to delve into the semantic structure of the word yunar and make the conclusion that the integral seme will be ‘the catcher of the nimble fish’. The Ukrainian names of the fishermen can be traced at least from the Proto-Slavonic era and the fishermen’s names, which were mentioned in the literary texts, belong to the Common-Slavic semantic subtype of naming animal caretaker and consumer. In the story by Ivan Franko «How Yura Shykmaniuk went across the Cheremosh»: lapaty is said to be the oldest method of fishing in Hutsulshchyna. The affiliation of this name to the Slavonic vocabulary layer is confirmed by the lexical-semantic parallels in the languages of the territorially remote Slavic peoples. An important type of fishing vocabulary reflected in literary texts is verbal names derived from nouns designating fishing gear: hachyty ← hak, kukanyty ← kukan, klochyty ← klok etc. Consequently, literary texts are important as a source of research on fishing vocabulary. Artistic comprehension by the writer of fishing life allows us to delve into the semantic structure of professionalism, to highlight the most important motivational models of the development of these names, to see the historical continuity of fishing vocabulary, reaching the historical roots.

Key words: literary text, fishing vocabulary, dialect name, semantical structure, motivational model, etymon, chronology.


Повний текст:

PDF

Посилання


Архів Коша Нової Запорозької Січі. Корпус документів 1734-1775 / Редкол.: П.С. Сохань (голова) та ін. ; Центр. держ. істор. арх. України, НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського. Т. 4 / Упоряд.: Л.З. Гісцова, Л.Я. Демченко, Т.Л. Кузик, Л.М. Муравцева. К., 2006. 888 с. (Серія «Джерела з історії українського козацтва»).

Вишня Остап (Губенко П.М.). Усмішки. К.: Дніпро, 2001. 350 с.

Воропай Олекса. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. Т. 2. Мюнхен: Українське видавництво, 1958. 289 с.

Гончар О. Т. Бригантина: Повість. К.: Веселка, 1981. 271 с. (Бібл. сер.).

Гончар О. Т. Твори в п’яти томах. Т. 5. К.: Дніпро, 1967. 482 с.

Дімаров А. А. На коні й під конем: Повість. Х.: Фоліо, 2009. 319 с.. (Укр. літ.).

Дочинець Мирослав. Криничар. Горянин: романи. Мукачево: Карпатська вежа, 2014. 610 с.

Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол.: О.С. Мельничук (голов. ред.) та ін. К.: Наук. думка, 1982-2012. Т. 1-6.

Історія світової та української культури: Підручник для вищ. закл. освіти / В.А. Греченко, І.В. Чорний, В.А. Кушнерук, В.А. Режко. К.: Літера ЛТД, 2006. 480 с.

Каравайко Д. В., Горбаненко С. А. Господарство носіїв юхнівської культури. К.: Наук. думка, 2012. 304 с.

Логвин Юрій. Велика риба: оповідання. К.: Ярославів Вал, 2012. 24 с.

Москаленко А. А. Словник діалектизмів українських говірок Одеської області. Одеса: ОДПІ ім. К. Д. Ушинського, 1958. 78 с.

Сіренко Сергій. Рибальська господарська культура українсько-білоруського порубіжжя: за матеріалами Ратнівського району Волинської області. Народна творчість та етнологія. 2012. № 6. С. 94-99.

Словник буковинських говірок / За заг. ред. Н.В. Гуйванюк. Чернівці: Рута, 2005. 688 с.

Словни́къ живоі народнеі, пісьменноі і актовоі мови руськихъ югівщанъ Россійськоі і Австрійсько-Венgерськоі цесарії / Сост. Фортунатъ Пискуновъ. Изд. второе, испр. и знач. пополн. К.: Типографія Е.Я. Федорова, 1882. 304 с.

Словник українських говорів Одещини / Уклад. О.І. Бондар та ін. Одеса: ОНУ імені І. І. Мечникова, 2011. 224 с.

Таранець В. Г. Трипільський субстрат: походження давньоєвропейських мов: Монографія. Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2009. 276 с.

Тютюнник Г. М. Твори. Книга І: Оповідання / Упоряд. А. Шевченко. Передм. О. Гончара. К.: Молодь, 1984. 328 с.

Франко І. Як Юра Шикманюк брив Черемош. Терен у нозі: Перше книжкове видання. Львів-Київ, 1923: З друкарні Наукового Товариства імени Шевченка. 88 с.

Чабаненко В. А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини: У 4 т. Запоріжжя, 1992. Т. 2. 372 с.

Ющук І. П. Словник української мови VІ століття. К.: Київський міжнародний університет, 2017. 352 с.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1242797

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.