РОЛЬ РИБАЛЬСЬКОЇ ЛЕКСИКИ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

Анотація

Аналіз художніх текстів, які відображають українську рибальську культуру різних ареалів, дозволив заглибитись у семантичну структуру професіоналізмів, виділити найважливіші мотиваційні моделі постання назв, підтвердити історичну тяглість української рибальської лексики. Установлено, що родова назва рибар сягає щонайменше праслов’янської доби, а видові назви рибалок щукар, юнарь укладаються в спільнослов’янський семантичний підтип ‘назва того, хто живиться від тварини’ словотвірної моделі «іменникова основа + -ар (-арь) = назва людини за професією». Важливими в художніх текстах є дієслівні назви, утворені від назв рибальських знарядь: га←чити ← гак, кука←нити ← кукан, клочити ← клок тощо. Серед абстрактних іменників на позначення узагальнених назв риболовецьких дій продуктивний словотвірний тип із суфіксом -к(а): лапа←вка, заста←вка, наборка тощо.

Ключові слова: художній текст, рибальська лексика, діалектна назва, семантична структура, мотиваційна модель, етимон, хронологія.

A literary text as a scientific one is a valuable information source about fishing vocabulary. Based on the literary texts, which reflect the fishing culture of the different areas, it can be concluded that the Carpathian dialectism rybar, which was shown in the novel «Krynychar» by Myroslav Dochynets, functions as a hyperonym for the names of the fishermen of the definite fish breeds. In the novel «The Man in the Steppe» by Oles Honchar about the fisherman of the Low Sub Dnieper region we can find the name shchukar ‘the pikes catcher’, which belongs to the steppe sub-dialect. The fragment of the novel «On the Horse and under the Horse» by Anatoly Dimarov allows to delve into the semantic structure of the word yunar and make the conclusion that the integral seme will be ‘the catcher of the nimble fish’. The Ukrainian names of the fishermen can be traced at least from the Proto-Slavonic era and the fishermen’s names, which were mentioned in the literary texts, belong to the Common-Slavic semantic subtype of naming animal caretaker and consumer. In the story by Ivan Franko «How Yura Shykmaniuk went across the Cheremosh»: lapaty is said to be the oldest method of fishing in Hutsulshchyna. The affiliation of this name to the Slavonic vocabulary layer is confirmed by the lexical-semantic parallels in the languages of the territorially remote Slavic peoples. An important type of fishing vocabulary reflected in literary texts is verbal names derived from nouns designating fishing gear: hachyty ← hak, kukanyty ← kukan, klochyty ← klok etc. Consequently, literary texts are important as a source of research on fishing vocabulary. Artistic comprehension by the writer of fishing life allows us to delve into the semantic structure of professionalism, to highlight the most important motivational models of the development of these names, to see the historical continuity of fishing vocabulary, reaching the historical roots.

Key words: literary text, fishing vocabulary, dialect name, semantical structure, motivational model, etymon, chronology.