ВІДСТОЮВАННЯ ПРАВ РУСЬКОЇ (УКРАЇНСЬКОЇ) МОВИ ЯК УРЯДОВОЇ НА ВСЕНАРОДНИХ ВІЧАХ І ЗІБРАННЯХ НА ТЕРИТОРІЇ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ ПІД ЧАС АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ

Б. М. Сокіл

Анотація


Східна Галичина увійшла до складу Австрійської держави у 1772 році як окрема територіальна одиниця. Центральний уряд у Відні визнавав галицьких українців за самостійну народність, а також гарантував їм право розвивати й плекати свою рідну мову, однак на заваді стояли місцеві уряди, до складу яких входили поляки або ополячені українці. Поляки вважали, що Східна Галичина – це їхня споконвічна територія і намагалися зробити все, щоб ополячити місцеве населення. Наслідком таких дій був прийнятий у 1867 році закон про мову навчання в народних і середніх школах, відповідно до якого мовою навчання в цих закладах стала польська мова. У 1869 році рішенням цісаря у Галичині була в усіх урядах запроваджена польська мова як урядова. Право плекати та розвивати свою рідну мову гарантувала галицьким українцям Конституція, прийнята 21 грудня 1867 року. Однак чиновники Східної Галичини не звертали жодної уваги на Конституцію. Це викликало спротив українського населення в Східній Галичині, що намагалося відстояти права своєї мови на зібраннях та вічах.

Ключові слова: руська (українська) мова, польська мова, урядова мова, віча, зібрання.

 

Eastern Halychyna became part of the Austrian state in 1772 as a separate territorial unit. Accordingly, the central government in Vienna declared Halychyna Ukrainians as an independent nation, and also guaranteed them the right to develop their native language. However, Halychyna Ukrainians could not use this right as local governments consisted of Poles or Polish Ukrainians did not want to help them. The Poles believed that Eastern Halychyna was their original territory and tried to do everything to make the local population Polish. Realizing that it is only possible to achieve their goal when people stop talking their native Ukrainian language, the Poles tried to do their utmost in order to eliminate the Ukrainian language from the public life of the local population. The result of such actions was the adoption in 1867 of a law on the language of education in public and secondary schools, according to which the Polish language became the language of education in these institutions. In 1869, the decision of the emperor in Halychyna was the introduction of the Polish language as a government in all the governments. Referring to those documents, local officials issued instructions that legitimized the Polish language as a government one in all spheres of public life in the Eastern Halychyna. It is true that the central government tried to partly regulate the language issue by issuing a decree on the survival of the Ukrainian language. In the end, the right to nurture and develop their native language was guaranteed to Halychyna Ukrainians by the Constitution adopted on December 21, 1867. However, officials in Eastern Halychyna paid no attention either to those orders or to the Constitution. This caused resistance from the Ukrainian population in Eastern Halychyna. In addition to the numerous appeals of some Ukrainian intellectuals, the local people tried to protect the rights of their language at assemblies and meetings.

Key words: Ruska (Ukrainian) language, Polish language, official language, assembly, meetings.


Повний текст:

PDF

Посилання


Листокъ изъ 1848 года. Слово. 12. (24.) Августа 1870. Ч. 63. С. 1.

Краєвый законъ зъ 22. червня 1867 Ч. 13 В. з. кр. о языцѢ выкладовомъ въ школахъ народныхъ (людовыхъ) КоролѢвствъ Галичины и Володимиріи зъ королѢвствомъ Краковскимъ. Правда. 1876. Ч. 123. С. 1-2.

Полонізація русинів а правительство. ДѢло. 27 вересня (9 жовтня) 1886. Ч. 109. С. 1.

Друге всенародне вѢче руске у ЛьвовѢ. Батькôвщина. 6. (24.) Липня 1883. Ч. 27. С. 161-162.

БесѢда дра Ивана Добряньского виголошена на народнôмъ вѢчу 18 (30) листопада 1880 при умотивуваню першои резолюціи о державно-правовôмъ становищу Русинôвъ. ДѢло. 29 листопада (11 грудня) 1880. Ч. 92. С. 1-2.

Резолюції предложенû комитетомъ для Іосифньского обходу до ухвалы Народного вѢча русинôвъ дня 18 (30) листопада 1880 І. Державно-правне становище русинів. ДѢло. 19 листопада (1 грудня) 1880. Ч. 80. С. 1.

Народне вѢче Русинôвъ во ЛьвовѢ дня 18 (30) листопада 1880. ДѢло. 26 листопада (8 грудня) 1880. Ч. 91. С. 1.

БесѢда Юл. Геровского, выголошена на народнôмъ вѢчу Русинôвъ 18 (3) листопада 1880 при умотивуваню четвертои резолюціи о внутрѢшной дѢятельности Русинôвъ. ДѢло. 17 (29) грудня 1880. Ч. 97. С. 2-3.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1242967

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.