НЕОСЕМАНТИЗАЦІЯ ЯК ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ СОЦІОДИНАМІКИ В СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКОМОВНИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Анотація

На основі українськомовних мас-медіа 2013–2018 рр., що відтворюють активний лексикон сучасного українця в його неоднорідності й новизні, з’ясовано деякі позамовні чинники, що впливають на творення семантичних неологізмів: виникнення певних політичних колізій, зміни в соціально-економічному житті, прискорений розвиток науки, тісні контакти із зарубіжжям, налагоджені упродовж останніх років. Автор указує на основні закономірності семантичних перетворень (метафорне й метонімійне перенесення номінацій, енантіосемію як поєднання мовцем бажаного й небажаного, перевагу негативнооцінних конотацій), а також стверджує, що істотних трансформацій зазнає лексика політичної та економічної сфери.

Ключові слова: лексема, семантика, сема, неосемантизм, екстралінгвальний чинник.

Due to the fact that the number of semantic neologisms in the Ukrainian language is growing steadily, the issues of studying neosemantisation and proper lexicographic interpretation of semantic neologisms are particularly relevant for the domestic linguistic science. The purpose of the study is to characterize the main trends that emerged in the semantic derivation of the Ukrainian language at the beginning of the 21st century under the influence of extralingual factors, and the identification of areas of society most sensitive to lingual changes. Based on the analysis of the speech of the Ukrainian-language media of 2013-2018, the author comes to the conclusion that the neolexemes reflect public concerns and moods in the society through the mechanisms of enriching the lingual system with lexical units, updated by gaining new meanings. The study identifies the main reasons for the creation of neosemantisms (the emergence of certain political collisions, changes in socio-economic life, accelerated development of science, close contacts with foreign countries). The author states that there are major transformations in the vocabulary of the political and economic sphere, and points out the main regularities of the semantic transformations: metaphorical and metonymic transfer of nominations, enantiosemia as a combination of what the speaker expects and avoids, prevalence of negative-evaluative connotations.

Key words: lexeme, semantics, seme, neosemantism, extralingual factor.