РИТМІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ВАЛЬДОРФСЬКОЇ ШКОЛИ ЯК ЗАСІБ ЗДОРОВОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення й використання здоров’язбережувального досвіду вальдорфської школи та недостатністю розкриття у вітчизняних наукових джерелах значення ритмізації вальдорфського освітнього процесу для здорового розвитку особистості.

 Мета статті – схарактеризувати теорію і практику ритмічної організації освітнього процесу вальдорфської школи як засіб здорового розвитку особистості.

Застосовано комплекс загальнонаукових методів (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, класифікація наукових джерел), що дозволило розкрити ступінь наукової розробки проблеми; висвітлити провідні теоретичні ідеї Р. Штайнера, на яких базується вальдорфська освіта;  схарактеризувати ритми, що залучаються до вальдорфського освітнього процесу.

Розкрито провідні теоретичні ідеї Р. Штайнера, на яких базується вальдорфська освіта, зокрема ритмізація освітнього процесу, а саме: образ людини як цілісності тілесного, душевного та духовного буття; єдність мислення, відчування й волі; співвідношення душевного життя й тіла, душі й духу; уявлення про розвиток людини в ритмі семи років як основа вікової періодизації та реалізації специфічних підходів до дитини певного віку.

З’ясовано, що ритмічність освітнього процесу, сприяючи активному й рівномірному навантаженню на «голову, серце та руки» (мислення, відчування та волю) дитини, забезпечує її здоровий розвиток.

Схарактеризовано ритми, що залучаються до освітнього процесу вальдорфської школи: а) викладання методом «епох» у формі «головного уроку» (щоденного першого здвоєного уроку), що відповідає місячному функціональному ритму людини, уможливлює здійснення плідної перерви, ефективне використання ритмів запам’ятовування й забування, сну й неспання; б) шестиденний робочий тиждень як невід’ємний складник основоположного семиденного салютогенетичного ритму людини; в) розподіл занять протягом навчального дня відповідно до психофізіологічного денного ритму впродовж доби та ритму чергування сприйняття, переживання, здійснення; г) специфічна структура (ритмічна частина, власне навчання, заключна частина) уроку та побудова урочних структурних складників згідно з ритмом чергування видів навчальної діяльності, що концентрує дитину та спрямовує її увагу назовні; д) дотримання ритму навчального року через рівномірне чергування природничо-наукових та гуманітарних дисциплін, а також організацію щорічних календарних свят згідно з річним ритмом; е) забезпечення циклічного ритму засвоєння змісту освіти; ж) дотримання ритмічності у спілкуванні вчителя з учнями та дітей один з одним (чергування говоріння та слухання, ритм серйозності та гумору тощо).

Результатами міжнародних порівняльних досліджень стану здоров’я учнів вальдорфських і традиційних шкіл доведено, що вальдорфські школярі мають кращі показники як фізичного, так і психічного здоров’я.