ЗМІСТ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ УЧНІВ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ НІМЕЧЧИНИ

Анотація

У статті проаналізовано зміст громадянської освіти учнів середньої школи Німеччини на різних етапах розвитку країни. Установлено, що зміст зазначеної освіти учнів повністю залежить від політики держави. З’ясовано, що за 100-річну історію існування, громадянська освіта викладалася в різних системах Німеччини: до 1918 року в монархії; з 1918 по 1933 рік у Веймарській республіці; з 1933 по 1945 рік в расистській диктатурі; з 1949 по 1989 рік у Німецькій Демократичній Республіці; з 1949 року – в демократії Федеративної Республіки Німеччини.

Провідною метою громадянської освіти в період монархії, було виховання слухняних підданих в авторитарній державі, яке здійснювалося через репресивні стосунки вчитель-учень і включало тілесні покарання. У Веймарській демократії метою громадянської освіти був вже освічений громадянин. Вимога до шкіл включала, щоб вони були відкриті для різних груп людей та для запровадження різних педагогічних позицій і методів.

Період з 1933 – 1945 рр. характеризувався пріоритетом арійської раси. З огляду на це, у школі та поза школою були запроваджені такі форми, як: гітлерівське вітання, уніформа, марші, церемонії та демонстративні заходи. У цей період войовничість, служіння «фюреру» і своїй «Батьківщині» були центральними принципами громадянської освіти.

З 1949 по 1989 рік у Німецькій Демократичній Республіці мета громадянської освіти полягала у вихованні всебічно освіченої соціалістичної особистості. Громадянська освіта в цей період була настільки суперечливою: з одного боку, ієрархічною, з іншого боку, – заснованою на традиціях робітничого руху. Не свобода вважалася центральним принципом, а підтримка соціалістичних принципів та існуючої держави.

Взагалі, громадянська освіта в школі до 60-х років ХХ століття проводилася достатньо аполітично, як соціальне навчання та формальне знання демократичних інститутів і процедур. Подібні тенденції можна побачити і після об’єднання Німеччини. Громадянська освіта викладається через предмет, який може мати різні назви, як-от: «Сучасність», «Громадськість», «Соціальні науки», «Політичні науки». Окрім передачі знань, її мета полягає в соціальному навчанні та розвитку критичного і рефлексивного мислення.