ДИСПУТ ЯК ПРОВІДНА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ФРАНЦІЇ (ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ)

А. В. Боярська-Хоменко

Анотація


У середньовічних університетах Франції методи навчання були досить схожими, хоча і визначалися статутами кожного окремо. В університетах панував дух схоластики, у навчанні використовували латину, а основними типами навчальних занять були лекції і диспути. Найбільш ґрунтовної та об’ємної самостійної роботи від студентів вимагала підготовка до диспутів. Усні дискусії та диспути проводились один або два рази на тиждень згідно античних традицій. Завдання диспуту – визначити, захистити чи спростувати певне твердження або прецедент, які сприяли розв’язанню і розвитку проблеми, що узгоджувалися з прийнятою доктриною і виникали під час вивчення і співставлення текстів. Диспути давали значне поле для організації самостійної роботи студентів, були незамінними для перевірки і впровадження нових наукових поглядів та ідей, сприяли самостійному аналізу студентами різних природних явищ та соціальних процесів, давали можливість працювати у групах, шукаючи аргументи для майбутньої наукової полеміки. Практика використання диспутів мала певні негативні наслідки: основними дисциплінами для самостійного вивчення студентами стали лише граматика і діалектика; методика проведення диспутів вимагала звернення лише до «авторитетних» джерел та «авторитетних» мислителів, що зводило нанівець прогресивні погляди тогочасних науковців та філософів; участь у диспутах вимагала постійного запам’ятовування нових текстів.

 

Ключові слова: вища освіта, диспут, навчально-пізнавальна діяльність студентів, методи навчання, самостійна робота, студент, університет.

 

В средневековых университетах Франции методы обучения были весьма схожими, хотя и определялись уставами каждого в отдельности. В университетах царил дух схоластики, в обучении использовали латынь, а основными типами учебных занятий были лекции и диспуты. Наиболее основательной и объемной самостоятельной работы от студентов требовала подготовка к диспутов. Устные дискуссии и диспуты проводились один или два раза в неделю по античных традиций. Задача диспута – определить, защитить или опровергнуть определенное утверждение или прецедент, которые способствовали решению и развития проблемы, согласовывались с принятой доктриной и возникали при изучении и сопоставление текстов. Диспуты давали значительное поле для организации самостоятельной работы студентов, были незаменимыми для проверки и внедрения новых научных взглядов и идей, способствовали самостоятельному анализу студентами различных природных явлений и социальных процессов, давали возможность работать в группах, ища аргументы для будущей научной полемики. Практика использования диспутов имела определенные негативные последствия: основными дисциплинами для самостоятельного изучения студентами стали только грамматика и диалектика; методика проведения диспутов требовала обращения только к «авторитетным» источников и «авторитетных» мыслителей, сводило на нет прогрессивные взгляды тогдашних ученых и философов; участие в диспутах требовала постоянного запоминания новых текстов.

 

Ключевые слова: высшее образование, диспут, учебно-познавательная деятельность студентов, методы обучения, самостоятельная работа, студент, университет.

 

In medieval universities of French teaching methods were very similar, although the statutes determined individually. Universities dominating spirit of scholasticism, used in teaching Latin and basic types of classes are lectures and debates. The most thorough and volume of independent work of students required to prepare for debates. Oral discussions and debates were held once or twice a week according to ancient traditions. Task dispute – to define, defend or refute specific allegations or precedent that contributed to the solution of problems and that are consistent with the accepted doctrine arose during the study and comparison of texts. Debates give a significant field of independent work of students were essential to test and implement new research and ideas contributed by students independent analysis of various natural phenomena and social processes made it possible to work in groups, looking for scientific arguments for future debate. The use disputes had some negative consequences: the main disciplines for independent study students were only grammar and dialectic; methods of dispute required the mere reference to «authoritative» sources and «influential» thinkers, thereby undermining the progressive attitudes of contemporary scientists and philosophers; participate in debates require constant storing new texts.

 

Keywords: higher education, debate, educational and cognitive activity of students, teaching methods, independent stgudy, student, university.


Повний текст:

PDF

Посилання


Антология педагогической мысли христианского Средневековья: пособие…: В 2т. – Т.ІІ. – М. : АО «Аспект Пресс», 1994. – 425 с.

Афоризмы. Золотой фонд мудрости. / О. Еремишин – М.: Просвещение, 2006. – 1695 с.

Бут Я.В. Становлення та розвиток вищої освіти Франції / Я.В. Бут // Вісник Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. Педагогічні науки. – 2012. – № 22. – Ч.4 – С. 252– 258

Документы по истории университетов Европы XII–XV вв.: учебное пособие / [Под ред. А.Е. Москаленко]. – Воронеж: Воронежский государственный пединститут, 1973. – 157 с.

Максименко А.П. Університетська освіта Франції: становлення і розвиток у ХІХ–ХХ століттях / Анатолій Петрович Максименко – К.: КНПУ, 2007. – 199 с.

Радул О.С. Історія вищої школи Європи (V ст. – сер ХХ ст.) / Ольга Сергіївна Радул. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2011, – 535 с.

REFERENCES

Antolohyia pedahohycheskoi mysly khrystyanskoho Srednevekovia [Anthology of pedagogical thought of the Christian Middle Ages] (1994). Moskva: AO «Aspekt Press», V.II, 425 p. (in Russian)

Aforizmyi. Zolotoy fond mudrosti [Aphorisms. Gold fund of wisdom] (2006). Moskva: Prosveschenie, 1695 p. (in Russian)

But, Ya.V. (2012). Stanovlennia ta rozvytok vyshchoi osvity Frantsii [Formation and development of higher education in France]. Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu im. T. Shevchenka. Pedahohichni nauky, 22, V.4, pp. 252-258 (in Ukrainian)

Moskalenko, A.E. (Ed.). (1973). Dokumentyi po istorii universitetov Evropyi XII–XV vv. [Documents on the history of universities in Europe XII-XV centuries]. Voronezh: Voronezhskiy gosudarstvennyiy pedinstitut, 157 p. (in Russian)

Maksymenko, A.P. (2007). Universytetska osvita Frantsii: stanovlennia i rozvytok u ХІХ–ХХ stolittiakh [University education in France: establishment and development in the nineteenth and twentieth centuries]. Kyiv.: KNPU, 199 p. (in Ukrainian)

Radul, O.S. (2011). Istoriia vyshchoi shkoly Yevropy (V st. – ser. ХХ st.) [History of European Higher School (V century - Early 20th Century)]. Kirovohrad: Imeks-LTD, 535 p. (in Ukrainian)


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.