ХАРКІВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ: ЦЕНТР ОСВІТИ СЛОБОЖАНЩИНИ

Анотація

Мета статті — ґрунтовне дослідження історії становлення та діяльності Харківського колегіуму як освітнього центру Слобідської України у період з 1722 по 1817 роки. Визначено, що освіта у XVIII столітті відігравала ключову роль у формуванні інтелекту- ального потенціалу Слобожанщини. Саме у стінах колегіумів відбувався розвиток філософської думки, поезії та риторики, а викладачі й випускники цих закладів формували культурне й наукове середовищесвого часу. Харківський колегіум — давній навчальний заклад у місті Харкові, який існував упродовж 1722–1817 років. У Харківському колегіумі викладали поетику, риторику, філософію, богослов’я, грецьку, латинську та російську мови. У 1765 році було відкрито додаткові класи з навчання французької та німець- кої мов, музики, математики, геометрії, малювання, інженерної справи, артилерії, геодезії, малювання та будівництва. У 1795 році у програму було введено фізику і природознавство, а на початку XIX — сільське господарство та медицину. Крім надання вихованцям ґрунтовної гуманітарно-філософської освіти, викладачі Харківського колегіуму також займалися релігійно-моральним вихованням. Однією з цілей навчально-виховного процесу виступало формування в учнів благочестя. Випускники Харківського колегі- уму протягом усього XVIII століття могли обіймати  як духовні посади, так і світські. Це вигідно відрізняло колегіум з-поміж подібних навчальних закладів того часу. У різні роки у Харківському колегіумі викладало безліч талановитих вчених, філософів, богословів. Так, Григорій Сковорода викладав поетику, грецькумову та катехізис. Музику вихованцям колегіуму викладали відомий український композитор, диригент, скрипаль Артем Ведель та музикант Максим Концевич, малювання — маляр-портретист Іван Саблучок, художники Василь Неминучий та Лаврен- тій Каліновський, лекції з архітектури читав перший професійний харківський архітектор Петро Ярославський. У висновках зазначено, що Харківський колегіум відігравав важливу роль у розвитку української освіти XVIII століття, адже забезпечував підготовку освічених людей для духовної та світської сфери.