ХАРКІВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ: ЦЕНТР ОСВІТИ СЛОБОЖАНЩИНИ

Юрій Бойчук, Наталія Борисенко, Ірина Небитова

Анотація


Мета статті — ґрунтовне дослідження історії становлення та діяльності Харківського колегіуму як освітнього центру Слобідської України у період з 1722 по 1817 роки. Визначено, що освіта у XVIII столітті відігравала ключову роль у формуванні інтелекту- ального потенціалу Слобожанщини. Саме у стінах колегіумів відбувався розвиток філософської думки, поезії та риторики, а викладачі й випускники цих закладів формували культурне й наукове середовищесвого часу. Харківський колегіум — давній навчальний заклад у місті Харкові, який існував упродовж 1722–1817 років. У Харківському колегіумі викладали поетику, риторику, філософію, богослов’я, грецьку, латинську та російську мови. У 1765 році було відкрито додаткові класи з навчання французької та німець- кої мов, музики, математики, геометрії, малювання, інженерної справи, артилерії, геодезії, малювання та будівництва. У 1795 році у програму було введено фізику і природознавство, а на початку XIX — сільське господарство та медицину. Крім надання вихованцям ґрунтовної гуманітарно-філософської освіти, викладачі Харківського колегіуму також займалися релігійно-моральним вихованням. Однією з цілей навчально-виховного процесу виступало формування в учнів благочестя. Випускники Харківського колегі- уму протягом усього XVIII століття могли обіймати  як духовні посади, так і світські. Це вигідно відрізняло колегіум з-поміж подібних навчальних закладів того часу. У різні роки у Харківському колегіумі викладало безліч талановитих вчених, філософів, богословів. Так, Григорій Сковорода викладав поетику, грецькумову та катехізис. Музику вихованцям колегіуму викладали відомий український композитор, диригент, скрипаль Артем Ведель та музикант Максим Концевич, малювання — маляр-портретист Іван Саблучок, художники Василь Неминучий та Лаврен- тій Каліновський, лекції з архітектури читав перший професійний харківський архітектор Петро Ярославський. У висновках зазначено, що Харківський колегіум відігравав важливу роль у розвитку української освіти XVIII століття, адже забезпечував підготовку освічених людей для духовної та світської сфери.


Ключові слова


Харківський колегіум; Слобідська Україна; духовенство; Григорій Сковорода; інтелектуальний потенціал; філософські вчення

Повний текст:

PDF

Посилання


Будзей О. Бульварний губернатор // Подолянин. № 52 (1271). 26 грудня 2014. URL: https://podolyanin.com.ua/history/7860/

Горенко Л. Харківський колегіум як осередок духовної культури України (1722–1805) // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. 2009. Вип. XXII. С. 87–97.

Луб’яновський Ф. Сковорода, український філософ [уривок з мемуарів «Воспоминания: 1777–1834 рр.»] // Григорій Сковорода в спогадах сучасників і народних легендах [упоряд. В. Г. Штих]. Харків, 2002. С. 71–72.

Посохова Л. «Академічна повсякденність» викладачів та учнів православних колегіумів України XVIII ст. // Повсякдення ранньомодерної України. Історичні студії в 2-х т. Т. 1: Практики, казуси та девіації повсякдення. 2012. С. 141–187.

Посохова Л. Праця Григорія Сковороди в Харківському колеґіумі. URL: https://skovoroda.man.gov.ua/storage/files/vykladazka-pracja-skovorodi-vharkivskomu- kolegiumi.pdf .

Посохова Л. Харківський колегіум (ХVІІІ — перша половина ХІХ ст.). Харків : Бізнес Інформ, 1999. 168 с.

Ректори Харківського колегіуму. URL: https://uk.wikipedia.org.

Харківський колегіум // Універсальний словник-енциклопедія. 4-те вид. Київ : Тека, 2006. URL: http://slovopedia.org.ua/29/53413/23281.html




DOI: https://doi.org/10.34142/nc.2025.2.109

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.