ВІД ІДЕЙ Г. СКОВОРОДИ ДО ПРАКТИК В. СУХОМЛИНСЬКОГО: ПРОСВІТНИЦЬКІ ЗАСАДИ ТА КОНЦЕПЦІЯ ПАРТНЕРСЬКОЇ СУЧАСНОЇ СПІВПРАЦІ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ Й СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУЦІЙ

Анотація

Здійснено аналіз ідейної спадщини видатного українського філософа Григорія Сковороди та видатного педагога-гуманіста Василя Сухомлинського крізь призму потреб і викликів сучасної освіти. Особлива увага приділяється просвітницьким засадам їхніх підходів, які ґрунтуються на цінності особистості, самопізнанні, свободі вибору та моральному вдосконаленні. Автори акцентують на філософії «сродної праці» Сковороди та принципах гуманної педагогіки Сухомлинського як основі для формування цілісного освітнього середовища, у якому кожен учень відчуває підтримку, довіру та стимул до розвитку. Автором окреслено ключові принципи парт- нерської взаємодії закладів освіти із соціальними інституціями, такими як бібліотеки, музеї, культурні центри, громадські організації, що є важливою умовою для забезпечення відкритості, багатофункціональності та соціальної ефективності освіти. Обґрунтовано, що синтез філософсько-духовного підходу Сковороди та практичної педагогіки Сухомлинського здатен забезпечити розвиток громадянської свідомості, критичного мислення, відповідальності та соціальної активності в учнівської молоді. На основі аналізу сучасних освітніх практик подано приклади ефективного партнерства між школами та соціокультурними інституціями, що демонструють можливості інтеграції освітнього процесу в ширший соціальний простір і сприяють вихованню активного, мислячого й відповідального громадянина.