EDUCATIONAL CHALLENGES

Статтю присвячено проблемі психологічного складника образу людини культури, який визначає глибину його сприйняття і ступінь його впливу на свідомість людини, репрезентуючи ідеальний психотип носія національної культури, втілений у кращих якостях особистості, бажаних для суспільства. Розглядаються загальні і специфічні риси культурогенезу психіки в контексті розвитку діяльності людини, наголошується на провідній ролі культури у формуванні образної сфери, уявлень про досконалу людину, які відповідають викликам свого часу. Розглянуто образ людини культури в контексті психологічних теорій особистості; доведено, що цей концепт характеризується діалогійністю, є соціально детермінованим, визначає контекст ціннісної сфери культурної особистості. Запропоновано визначення образу людини культури як особливої системи уявлень про людину культури, яка творчо й позитивно реалізує свої потенції в соціально значущій продуктивній діяльності, вбираючи і транслюючи накопичений людством культурний досвід, сповідуючи у своїх переконаннях та діях культурні цінності, гуманізм, духовність.  Представлено образ людини культури в системі регуляції свідомості джерелом емоцій, переживань; розвитку, коригуванні основних сутнісних сил людини: волі, почуттів, розуму, духовних орієнтацій, світогляду відносно культурного середовища, що актуалізує переходження від пасивного споживача культури до позиції її суб’єкту, активного творця, підкреслюється креативна сутність людини. У статті наголошується на творчій діяльності, завдяки якій образ набуває більш чіткіших контурів в свідомості з осягнення культури. Автор виводить психологічні характеристики образу людини культури: суб’єктивність-об’єктивність, динамічність-статичність, емоційність, багаторівневість, узагальненість, фрагментарність, об’єм, асоціативність, усвідомленість, репрезентованість.

Ключові слова: людина культури, образ людини культури, культурогенез психіки, регуляція свідомості.

Статья посвящена проблеме психологической составляющей образа человека культуры, определяющей глубину его восприятия и степень его влияния на сознание человека, репрезентуя идеальный психотип носителя национальной культуры, воплощенный в лучших качествах личности, желаемых для общества. Рассматриваются общие и специфические черты культурогенеза психики в контексте развития деятельности человека, акцентируется ведущая роль культуры в формировании образной сферы, представлений о совершенном человеке, которые отвечают вызовам своего времени. Рассмотрен образ человека культуры в контексте психологических теорий личности; доказано, что данный концепт характеризуется диалогичностью, социально детерминированный, определяет контекст ценностной сферы культурной личности. Предложено определение образа человека культуры как особой системы представлений о человеке культуры, который творчески и позитивно реализует свои потенции в социально значимой продуктивной деятельности, вбирая и транслируя накопленный человечеством опыт, исповедуя в своих убеждениях и действиях культурные ценности, гуманизм, духовность. Представлен образ человека культуры в системе регуляции сознания источником эмоций, переживаний; развития, коррекции основных сущностных сил человека: воли, чувств, разума, духовных ориентаций, мировоззрения относительно культурной среды, актуализирующим переход от пассивного потребителя культуры к позиции ее субъекта, активного творца, подчеркивается креативная сущность человека. В статье делается акцент на творческой деятельности, благодаря которой образ приобретает более четкие контуры в сознании при освоении культуры. Автором выводятся психологические характеристики образа человека культуры: субъективность-объективность, динамичность-статичность, эмоциональность, многоуровневость, обобщенность, фрагментарность, объем, ассоциативность, осознанность, репрезентативность.

Ключевые слова: человек культуры, образ человека культуры, культурогенез психики, регуляция сознания.

The article considers the problem of psychological component of culture man image, which defines the depth of its perception and the level of its influence on man’s consciousness, representing an ideal psycho of national culture bearer, embodied in the best personality qualities, desired in the society. Common and specific features of psychics cultural genesis in the context of human activity development are considered. The article focuses on the culture leading role in the formation of image sphere, ideas of a perfect man, meeting the challenges of its time. Culture man image in the context of personality psychological theories is revealed, proving this concept being characterized with dialogique, socially determined, defining the context of value sphere of cultural personality. The article suggests culture man image definition as a special system of ideas about man of culture who creatively and positively realizes his potencies in socially meaningful productive activity, absorbing and transmitting cultural experience obtained by mankind, professing in his beliefs and actions cultural values, humanism, spirituality. The author states that culture man image serves both views guide and generalizing value settings of subject culture and relation system in cultural environment, defining activity cognitive strategy. The article presents culture man image in the system of consciousness regulation as the source of emotions, soul feelings; developing, correcting basic essence powers of man: will, feelings, mind, spiritual orientations, worldview related to cultural environment, actualizing the transfer from a passive culture consumer to the position of its subject, active creator, underlining creative essence of man. The article gives emphasis on creative activity due to which the image acquires more precise contours in the consciousness when perceiving culture. The author draws out psychological characteristics of culture man image: subjectivity-objectivity, dynamics-statics, emotivity, multilevel, generality, fragmentariness, scope, associativity, mindfulness, representativity.

Key words: man of culture, culture man image, psychics cultural genesis, consciousness regulation.

Выготский Л. С. Психология развития человека. М.: Изд-во Смысл; Эксмо, 2005. 1136 с.

Гостев А. А. Психология вторичного образа. М.: Изд-во «Институт психологии. РАН», 2007. 512 с.

Ильенков Э. В. Идеальное. Философская энциклопедия. М., 1962, Т. 2. С. 219-227.

Лурия А. Р. Язык и сознание. М.: Изд-во МГУ, 1979. 320 с.

Реан А. А., Бордовская Н. В., Розум С. И. Психология и педагогика. СПб.: Питер, 2002. 432 с.

Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии. М., 1976. 416 с.

Сартр Ж. П. Бытие и ничто: Опыт феноменологической онтологии. М.: Республика, 2002. 640 с.

References

Vygotskij L.S. Psihologija razvitija cheloveka. M.: Izd-vo Smysl; Jeksmo, 2005. 1136 p.

Gostev A.A. Psihologija vtorichnogo obraza. M.: Izd-vo «Institut psihologii. RAN», 2007. 512 p.

Il'enkov Je.V. «Ideal'noe». «Filosofskaja jenciklopedija». M., 1962, T. 2. S. 219-227 p.

Lurija A. R. Jazyk i soznanie. M.: Izd-vo MGU, 1979. 320 p.

Rean A.A., Bordovskaja N.V., Rozum S.I. Psihologija i pedagogika. S. I. Rozum. SPb.: Piter, 2002. 432 p.

Rubinshtejn S.L. Problemy obshhej psihologii. M., 1976. 416 p.

Sartr Zh.P. Bytie i nichto: Opyt fenomenologicheskoj ontologii. M.: Respublika, 2002. 640 p.