ҐЕНЕЗА ПОНЯТТЯ «КРЕАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ» У КОНТЕКСТІ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Анотація
У статті розглянуто наукові погляди на визначення поняття «креативна компетентність». Проаналізовано основні підходи до розуміння суті креативності у сучасній науковій літературі. Автор зазначає, що креативність носить інтегративний характер, нерозривно пов'язана із інтелектуальною, емоційною, рефлексивною, вольовою, мотиваційною і діяльнісною сферами особистості. Автор простежує взаємозв’язок між поняттями «творчість» і «креативність» і робить висновок, що креативність і творче мислення як особистісні категорії є обов'язковим компонентом у складі професійної компетентності будь-якого фахівця. Виходячи з аналізу поняття креативної компетентності, стверджується, що вона включає в себе мотиви, цілі, ціннісні орієнтації, знання, вміння, навички. В кожному компоненті креативність виявляється на різних рівнях діяльності. Доведено, що креативна компетентність конкретизується автором як складне особистісне утворення, що охоплює сферу інтелекту, емоцій, моральних цінностей та уможливлює на принципово новому, інтегративному рівні перенесення набутих компетентностей з однієї галузі життєдіяльності в іншу з метою або досягнення принципово нового результату діяльності, або виконання діяльності на принципово новому якісному рівні. Підкреслено, що креативність не є вродженою характеристикою індивіда, а може бути сформованою завдяки особливим умовам виховання та навчання, основними з яких є розвиток особистості, мотивація до творчої діяльності та свобода індивідуальності.
Ключові слова: креативність, креативна компетентність, творчість, творчі здібності, творча діяльність.
В статье рассмотрены научные взгляды на определение понятия «креативная компетентность». Проанализированы основные подходы к пониманию сути креативности в современной научной литературе. Автор отмечает, что креативность носит интегративный характер, что она неразрывно связана с интеллектуальной, эмоциональной, рефлексивной, волевой, мотивационной и деятельностной сферами личности. Прослеживается взаимосвязь между понятиями «творчество» и «креативность» и делается вывод, что креативность и творческое мышление как личностные категории являются обязательными компонентами профессиональной компетентности любого специалиста. Исходя из анализа понятия креативной компетентности, автор утверждает, что она включает в себя мотивы, цели, ценностные ориентации, знания, умения, навыки. В каждом компоненте креативность проявляется на разных уровнях деятельности. Креативная компетентность конкретизируется автором как сложное личностное образование, которое охватывает сферу интеллекта, эмоций, моральных ценностей и переносит на принципиально новом, интегративном уровне приобретенные компетенции из одной отрасли жизнедеятельности в другую, с целью либо достижения принципиально нового результата деятельности, либо выполнения деятельности на принципиально новом качественном уровне. Отмечается, что креативность не является врожденной характеристикой индивида, а может формироваться благодаря особым условиям воспитания и обучения, основными из которых являются развитие личности, мотивация к творческой деятельности и свобода индивидуальности.
Ключевые слова: креативность, креативная компетентность, творчество, творческие способности, творческая деятельность.
The scientific approaches to the definition of the concept of "creative competence" are considered in the paper. Based on the analysis of the approaches to understanding the essence of creativity in modern scientific literature, the author divides them into three groups. In the first group, the cognitive nature of creativity such as the intellectual ability to form connections between different ideas, divergent thinking, intellectual activity, etc. is highlighted. According with the definition of creativity of the second group, the personal aspect of creativity is emphasized, and the attention is primarily focused in personal possibilities, personal potential and self-actualization of the individual. The third group consists of definitions, in which researchers rely on the social nature of creativity taking into account the influence of environmental factors on the formation, development and identification of creativity. The author notes that the creativity is integrative, and it is inseparably linked with intellectual, emotional, reflexive, volitional, motivational and active areas of interest of an individual. Also, the author traces the interrelation between the concepts of "oeuvre" and "creativity" and concludes that creativity and creative thinking, as personal categories are obligatory components in the composition of the professional competence of a specialist. Analysing the concept of creative competence, the author declares that it includes motives, goals, value orientations, knowledge and skills. In each component, creativity manifests itself at different levels of activity. The creative competence is specified by the author as a complex personal education that embraces the area of intellect, emotions, moral values and makes a transfer of acquired competences from a single branch of life to other its sides with a principally new, integrative level and with the goal of either achieving a fundamentally new result of activity or performing activities on a fundamentally new qualitative level. Moreover, the author points out that the creativity is not an innate characteristic of the individual, but it can be developed due to special conditions of upbringing and education, the main scopes of them are personality development, motivation for a creative activity and freedom of an individuality.
Key words: creativity, oeuvre, creative competence, creative activity
Повний текст:
PDFПосилання
Андрієвська В. В. Креативність. К.: Юрінком Інтер, 2008. 432 с.
Брякова И. Е. Формирование креативных качеств личности в процессе открытого образования. Человек и образование. Академический вестник Института образования взрослых Российской академии образования. № 1 (18). С. 41‒46.
Великий тлумачний словник сучасної української мови / за ред. В. Т. Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. 1440 с.
Воробйова Т. Диференціація компонентів креативної компетентності молодших школярів. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: зб. наук. праць УПДПУ ім. П. Тичини. 2012. Вип. 43 (2). С. 113‒118.
Гарднер Г. Структура разума: теория множественного интеллекта. М.: ООО «И. Д. Вильямс», 2007. 512 с.
Гильмутдинова Р. У. Креативная компетентность и ее структура Акмеология. 2013. № 4. С. 46‒49.
Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко; гол. ред. С. Головко. К. : Либідь, 1997. 374 с.
Дунаєва О. М. Інтерактивна технологія формування педагогічної креативності. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: зб. наук. праць УПДПУ ім. П. Тичини. 2007. Вип. 19. С. 138‒143.
Ермолаева-Томина Л. Б. Психология художественного творчества: учеб. пособие для вузов. М.: Академический Проект; Культура, 2005. 304 с.
Кириченко Р. В. Особливості розвитку креативності майбутніх педагогів. Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка. К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2013. – Том Х: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія. Вип. 25. С. 185‒193.
Мелик-Гайказян И. В. Методология моделирования творческой образовательной системы. М., 2013. С. 181‒203.
Про вищу освіту: Закон України від 1 лип. 2014 р. № 1556-vII // Офіц. вісн. України. 2014. № 63. Ст. 1728.
Шадриков В. Д. Профессиональные способности. М., 2010. 320 с.
Шарипов Ф. В. Психолого–педагогические аспекты развития креативности учащихся. Успехи современного естествознания. 2014. № 10. С. 61‒70.
Щерба Л. В. Языковая система и речевая деятельность. Л.: Наука, 1974. 427 с.
Barron F. Creativity, intelligence and personality. Ann. Rev. of Psyhol. 1981. V.32. P. 439‒476/
Hamid Rajaei [Електронний ресурс]. URL: http://en.wikipedia.org/wiki/Hamid_Rajaei#Creativity_theory.2C_The_prolixes_and_the_simplifiers.2C_Epistemological_attitude.
DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1116968
Метрики статей
Metrics powered by PLOS ALM
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.