EDUCATIONAL CHALLENGES

У статті проаналізовано масив історичних та історико-педагогічних джерел, який дозволив відтворити процес запровадження інституту приват-доцентури в Новоросійському та Харківському університетах, а також в Університеті Св. Володимира, та висвітлити ті об’єктивні та суб’єктивні причини, що перешкоджали суттєвому зростанню чисельності приват-доцентів. Зазначено, що керівництво Міністерства народної освіти та попечителі навчальних округів блокували рішення факультетів і вчених рад, що могли загальмувати цей процес. В архівних справах, що висвітлюють процеси заміщення вакантних кафедр, є цінний матеріал, що дає можливість з’ясувати науково-педагогічний рівень приват-доцентів, причини відмов від зарахування на цю посаду, які не завжди були зваженими та об’єктивними. У відгуках попечителів, деканів і ректорів щодо представників викладацького корпусу наявні не лише міркування про суто ділові та професійні якості викладачів, але й про морально-етичні якості, та про рівень політичної благонадійності. Акцентовано увагу на тому, що інститут приват-доцентури надав неабиякий інформаційно-науковий імпульс навчальному процесу й тим самим унеможлив застійні явища в професорському середовищі.

Ключові слова: дореволюційна доба, вітчизняні університети, приват-доцентура, архівні матеріали.

В статье проанализирован массив исторических и историко-педагогических источников, который позволил воспроизвести процесс внедрения института приват-доцентуры в Новороссийском и Харьковском университетах, а также в Университете Св. Владимира, и осветить те объективные и субъективные причины, что препятствовали существенному росту численности приват-доцентов. Отмечено, что руководство Министерства народного образования и попечители учебных округов блокировали решение факультетов и ученых советов, которые могли приостановить этот процесс. В архивных делах, освещающих процессы замещения вакантных кафедр, имеется ценный материал, дающий возможность выяснить научно-педагогический уровень приват-доцентов, причины отказов от зачисления на эту должность, которые не всегда были . взвешенными и объективными. В отзывах попечителей, деканов и ректоров в отношении представителей преподавательского корпуса присутствуют не только рассуждения о сугубо деловых и профессиональных качествах преподавателей, но и о морально-этических качествах, а также об уровне политической благонадежности. Акцентировано внимание на том, что институт приват-доцентуры оказал немалый информационно-научный импульс учебному процессу и тем самым сделал невозможным застойные явления в профессорской среде.

Ключевые слова: дореволюционный период, отечественные университеты, приват-доцентура, архивные материалы.

Study of the experience of pre-revolutionary universities of Ukraine concerning the introduction of the Institute of privat-associate professorship will have a significant contribution to the further modernization of higher education. During the scientific research the author applied a method of archive materials research and the theoretical methods of the pedagogical research (historiographical analysis, synthesis, abstraction, generalization, comparison). The aim of the article is to review historical and historical-pedagogical sources to conduct a scientific research of the process of introducing privat-associate professorship at domestic universities in pre-revolutionary period. An array of historical and historical-pedagogical sources that allowed to recreate the process of introducing the Institute of privat-associate professorship in Novorossiysk and Kharkiv universities as well as at St. Vladimir University and illuminate the objective and subjective reasons that prevented the significant growth of a number of privat-associate professors is analyzed in the article. It is stated that the leadership of the Ministry for the national education and trustees of the education districts blocked faculties and councils’ decisions that might impede this process. A valuable material that enables to find out the scientific and pedagogical level of privat-associate professors, the reasons of admission to the position that were not always prudent and objective can be found in archival affairs covering the processes of the departments vacancies. Not only the reflections on purely business and professional quality of teachers, but also about the moral-ethical qualities and about the level of political security clearance can be found in responses of trustees, deans and rectors concerning the representatives of the Corps staff. A part of affairs highlights the issues of privat-associate professors’ remuneration who conducted optional training courses for the students and that (the issues) were not always resolved in their favor. It is very important to analyze the privat-associate professors list for faculties with the indication of the subjects they taught to assess their contribution of in the educational process of the universities. The attention is paid to the fact that the Institute of privat-associate professorship provided considerable information and scientific impulse to the educational process and thereby made it impossible to have stagnant phenomena in the professors’ environment. To conclude, in spite of the different obstacles that were created on the way of the privat-associate professorship introduction, skepticism about the innovations and, conversely, exaggerated hopes about it as a way of overcoming the problem of the shortage of teaching staff, the Institute gradually acquitted itself, primarily due to the fact that it gradually became the main source of the replenishment of the professors

Key words: pre-revolutionary period, domestic university, privat-associate professorship, archive materials.

Грибовский М. В. Феномены приват-доцентуры в российских университетах конца ХІХ – начала ХХ вв. Вестник Московского государственного областного университета. Серия «История и политические науки». 2012. № 2. С. 103–108.

Даценко І. С. Інститут приват-доцентів та підготовка молодих науковців в університетах Російської імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ століття). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. 2009. Вип. 98. С. 9–13.

Зеленська Л. Л. Учена рада університету: історія, теорія, досвід: монографія. Харків: ХНДУ, 2011. 480 с

Маркевич А. Двадцатипятилетие Императорского Новороссийского университета (Исторические записки). Записки Императорского Новороссийского университета. 1890. Т. 53. С. 1–734.

Мойсеєнко В. О. Варнава Добронравов : лікар від бога. Практикуючий лікар. К., 2015. № 1. С. 105–108.

Описание дел архива Министерства народного просвещения / под ред.: засл. проф. Императ. СПб-го ун-та С. Ф. Платонова и нач. Архива МНП А. С. Николаева. СПб. Т. І. Тип. К. Н. Губинского, 1917. 360, ХХІХ, 47 с.

О состоянии университетов // РДІА в СПб., ф. 733, оп. 149, спр. 170. 110 арк.

Пискунов И. В. Правовое положение приват-доцентов российских университетов (1803–1884). Вестник православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. Серия 2 : История Русской Православной Церкви. 2014. Вып. 4. С. 98–116.

Попова Т. Н. Институт приват-доцентства в университетах Российской империи (2-я пол. ХІХ – нач. ХХ вв.). Записки історичного факультету Одеського університету. 1998. Вип. 7. С. 122–130.

Шарібжанова Г. О. Професорсько-викладацький корпус Харківського університету наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. / Г. О. Шарібжанова, С. М. Куліш // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Історія України. Українознавство : історичні та філософські науки . – 2008, – № 835, вип. 11. – С. 28–38