МОРФОНОЛОГИЧНИЙ ОПИС СЛОВОТВІРНИХ ГНІЗД З ВЕРШИНОЮ «КЛИКАТЬ», «ПЛАКАТЬ», «СТУКАТЬ», «ХЛОПАТЬ»

Анотація

Запропонована розвідка актуальна в зв'язку з невизначеністю статусу морфонології як лінгвістичної дисципліни. Спираючись на точку зору, що морфонологія є проміжним рівнем між фонетикою і словотвором, авторка розглядає морфонологічний потенціал віддієслівних російських словотворчих гнізд «кликать», «плакать», «стукать», «хлопать». Дослідження проводилося в рамках динамічної морфонології, що відображає оригінальну точку зору дослідниці. В ході дослідження було проаналізовано основні теоретичні роботи з морфонології, при цьому виявлено, що вивчення морфонології комплексних словотворчих одиниць, а саме словотворчого гнізда,  –  перспективний і актуальний напрямок лінгвістики, попри те, що дослідники сьогодні практично "охолонули" до проблем морфонологічних описів. Обрані для дослідження словотворчі гнізда були структуровані відповідно до ступенів словотвору. Дієслова звукопозначання є однією з багаточисленних груп російських дієслів. У представленому дослідженні були вивчені і описані СГ з вершиною гнізда   –  чотирьохфонемною односкладовою наголошеною структурою на твердий ППГП: «клúкать», «плáкать», «стýкать», «хлóпать». У наданих СГ на трьох ступенях словотворення представлені словотворчі парадигми іменників, прикметників, дієслів та прислівників. Морфонологію похідних було розглянуто на кожному окремому ступені словотворення, в усіх частиномовних зонах. В ході дослідження авторка доходить висновку, що найбільш частотної морфонологічною операцією, яка супроводжує віддієслівний словотвір, є усічення основи дієслова та зміна акцентуації.

Ключові слова: морфонологія, словотвірне гніздо, ступені словотворення, частиномовна зона, морфема, альтернація, чергування, словотвір, морфонологічний потенціал, зміна акцентуації, наголос, наголошений, ненаголошений, склад, фонологічна структура.