Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Філософія"

В статті розглядаються дискусії про проблему значень в філософії мови  аналітичної  традиції  сучасної  філософії.  Вони  є неоднозначними,  відбуваються  в  формально-логічній  площині  і тягнуть  специфічний  метафізичний  дискурс,  в  них  залучається розгляд  проблеми  істини;  синтаксичний,  семантичний  та прагматичний  рівні  мови  і  мовлення.  Видається  виправданим радикальний  скептицизм  про  значення,  відмова  від  активного оперування  концептом  значення  мовних  виразів  в  філософських розробках  взагалі,  і  в  філософії  мови,  зокрема.  Для  обґрунтування такої  позиції  залучаються  ідеї  Л. Вітгенштайна  та мінімалістський підхід до проблеми істини П. Хорвіча.

Ключові  слова:  філософія  мови,  аналітична  традиція,  мова, мовлення, значення, істина.

In  the  article  the  discussions  about  the  problem  of  meaning  in  the philosophy of language of analytic tradition of contemporary philosophy are  considered.  They  are  ambiguous,  take  place  in  the  formal  logical plane  and  presuppose  a  special  metaphysical  discourse;  involve elaborations  about  the  problem  of  truth;  syntactic,  semantic  and pragmatic levels of language and speech. It seems acceptable to postulate radical  skepticism  about  meaning  of  linguistic  expressions,  avoid  any active  operation  with  the  concept  of  meaning  in  philosophical investigations in general, and in philosophy of language, in particular. To justify such a position we appeal to some ideas of L. Wittgenstein and to minimalistic approach about the problem of truth of P. Horwich. Scientific  study  of  language  and  language  in  use  are  considered  in  the philosophy of language. It could strive to clarify meanings of natural languages as well as meanings of artificial formal languages. The use of language can be private  (in  a  conscious  thought)  and  public  (even  institutionalized)  –  in communication.  Language  always  has  representational  character.  Linguistic sentences represent the world (in portions) as being in a certain way. Assertive utterance represents the world to be in a way it describes it. Representational contents of sentences depend on their grammatical structure and other technical linguistic properties. Representational content of a sentence is its meaning and depends on representational contents of its parts, constitutive elements.Studying of meanings involves relationship between meaning and truth of linguistic unit (sentence). The systematic study of meaning requires a framework for specifying the truth conditions of sentences. The basis for the  finding  of  these  conditions  is  provided  by  syntactic  structure  of  a sentence  and  the  representational  contents  of  its  parts.  The  latter  has semantic  scope.  Four  main  logical  systems  of  the  beginning  of  XXth century, by G. Frege, B. Russell, A. Tarski, R. Carnap, were devoted to formally analyze the meaning and truth of linguistic expressions with the primary  attention  to  the  syntactic  level.  Elaborations  of  them  lead  to recognize  the  lack  of  semantics,  interconnectedness  between  syntactic and semantic levels of semiotics (as a general theory of signs, the third part  of  which  is  pragmatics,  and  it  was  brought  into  attention  of philosophers of language and logicians a bit latter). In  the  middle  of  XXth  century  philosophical  analyses  of  language concentrate on context-sensitivity and intensionality of natural languages. There  appeared  context-sensitive  intensional  logical  systems,  possible world’s  semantics.  Outstanding  examples  of  such  elaborations  are provided  by  logical  systems  of  S. Kripke,  R. Montague,  D. Lewis, R. Stalnaker, D. Kaplan. This  time,  modal  concepts  like  «necessary»,  «possible»,  «could», «would»,  temporal  and  indexical  notions  were  paid  attention  to,  which enriched  the  framework  for  studying  meaning.  But  new  challenges, including  metaphysical,  were  aroused.  The  status  of  contents  or meanings, that are expressed by sentences appeared problematic in both streams of dealing with it: as possible world states and as propositional attitudes. Further, from the side of philosophy of mind the question about how meanings are related to cognitive (mental) states came to the fore. Linguistic  expressions  are  relevant  only  in  the  process  of  their realization. So their value consists in particular realization of our ability to  utter  something.  And  this  value  is  the  only  instance  of  their significance.  Mostly  meanings  are  just  titles.  Meaning  as  a  philosophical category  is  redundant.  Linguistic  expression  is  significant  in  every realization of it by a speaker. We mean in the process of particular speech realization  of  a  linguistic  expression.  Our  words  mean,  but  do  not  have meaning. Meaning is a linguistic, speech acting. When we analyze a content of linguistic expression, we consider how it was meaningfully used, how it meant, not the meaning it refers to. At the same time there could be some special  context  when  we  operate  with  the  process  of  linguistic  meaning conceptually, analyze it as a possible sample. Utterance is understood in a broad  sense  of  expression.  We  can  produce  the  utterance  in  a  given context. Apart from the situation where it is used it has no such a status of significance. Linguistic expressions are relevant only in the process of their accomplishing.

Key words: philosophy of language, analytic tradition, language, speech, meaning, truth.

В  статье  рассматриваются  дискуссии  о  проблеме  значения  в философии  языка  аналитической  традиции  современной философии.  Они  являются  неоднозначными,  имеют  место  в формально-логической  плоскости  и  обуславливают  специальный метафизический  дискурс;  затрагивают  рассмотрение  проблемы истины;  синтаксический,  семантический  и  прагматический  уровни языка  и  речи.  Представляется  оправданным  радикальный скептицизм про значения языковых выражений, отказ от активного оперирования  концептом  значения  в  философских  разработках вообще, и в философии языка, в частности. Для обоснования такой позиции  берутся  во  внимание  идеи  Л. Витгенштейна  и минималистский подход к проблеме истины П. Хорвича.

Ключевые  слова:  философия  языка,  аналитическая  традиция,  язык, речь, значение, истина.

Carnap R. Meaning and Necessity. / R. Carnap. – Chicago, Illinois: The University of Chicago Press, 1947. – 231 p.

Contemporary Perspectives in the Philosophy of Language. – Minneapolis: University of Minnesota Press, 1979. – 428 p.

Frege G. On Sense and Reference. / G. Frege. // Morris M. An Introduction to the Philosophy of Language. – Cambridge: Cambridge University Press, 2006. – P. 21-48.

Frege G. The Thought: a Logical Inquiry. / G. Frege. // Readings in the Philosophy of Language / ed. by P. Ludlow. – Cambridge, Mass., London: MIT Press, 1997. – P. 9-30

Horwich P. Reflections on Meaning. / P. Horwich. – Oxford: Clarendon Press, 2005. – 236 p.

Horwich P. Truth. / P. Horwich. – Oxford: Oxford University Press, 1998. – 157 p.

Kaplan D. On the Logic of Demonstratives. / D. Kaplan. // Journal of Philosophical Logic, # VIII, 1978. – P. 81-98.

Kripke S. Naming and Necessity. / S. Kripke. – Harvard: Harvard University Press, 1980. – 172 p.

Lewis D. Counterfactuals. / D. Lewis. – Harvard: Harvard University Press, 1973. – 160 p.

Montague R. Formal Philosophy : Selected Papers of Richard Montague. / R. Montague. / ed., with an introd. by R. H. Thomason. – New Haven: Yale Univ. Press, 1979. – 369 p.

Quine W. V. O. From a Logical Point of View. / W. V. Quine. – N.Y.: Harper Torchbook, 1963.– 184 pp.

Quine W. V. On What There Is. / W. V. Quine. // Review of Metaphysics, 1948, № 2, (5). – P. 21-36.

Quine W. V. Philosophy of Logic. / W. V. Quine. – Cambridge, Mass.; L.: Harvard University Press, 1986. – 109 p.

Ramsey F. P. Philosophical Papers. / F. P. Ramsey. – Cambridge: Cambridge University Press, 1990. – 284 p.

Readings in the Philosophy of Language / ed. by P. Ludlow. – Cambridge, Mass., London: MIT Press, 1997. – 1073 p.

Russell B. The Principles of Mathematics. / B. Russell. – L.: Routledge, 1997. – 534 p.

Soames S. Philosophy of Language. / S. Soames. – Princeton, Oxford: Princeton University Press, 2010. – 189 p.

Stalnaker R. A Theory of Conditionals. / R. Stalnaker. // Studies in Logical Theory, American Philosophical Quarterly, 1968. – P. 98–112.

Tarski A. The Concept of Truth in Formalized Languages. / A. Tarsky// Logic, Semantics and Methamathematics. – Oxford: Oxford University Press, 1956. – P. 152-278.

Tarsky A. The Semantic Conception of Truth and the Foundations of Semantics Description. / A. Tarsky.// Readings in Philosophical Analysis, ed. by H. Feigl, W. Sellars, 1949. – P. 52-84.

Wittgenstein L. Philosophical Investigations. / L. Wittgwnstein. – Oxford: Basil Blackwell, 1958. – 232