Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Філософія"

Вища  освіта  може  бути  успішною  лише  за  умови  спеціальної роботи  щодо  розвитку  обох  її  основних  складових  –  ціннісної  та когнітивної.  Серед  цінностей  освіти  першою  слід  назвати  саме знання  як  цінність  та  саму  освіту  (навчання,  виховання)  як цінність.  Когнітивні  засади  педагогічної  епістемології розкривають  її  серцевину  –  тобто  дозволяють  визначити  її внутрішню  мету,  якою  є  знання  як  навчальний  матеріал.  Слід говорити швидше про різні засади і способи технологізації на різних етапах  навчання.  Маючи  справу  з  різними  контекстами застосування  знань,  ми  повинні  по-різному  їх  формалізувати,  в тому числі застосовувати різні програми їх комп’ютерної обробки. Лише  визначивши  такі  загальні  параметри  формалізації  знань, можна  успішно  застосовувати  прийоми  інформатизації педагогічного  процесу.  Будь-яка  дослідницька  програма,  як  і, врешті-решт,  сама  пізнавальна  парадигма  за  своєю  суттю  є планом  дій.  Відмінність  полягає  у  тому,  що  цей  план  керує поведінкою  не  однієї  людини,  а  цілої  соціальної  групи,  точніше колективу  однодумців,  які  поділяють  основоположні  принципи певної  науки.  Педагогіка  постає  водночас  як  система  знань  та система цінностей: якщо на інституційному рівні, а тим більше на рівні суспільства та його ідентифікації ці дві системи постають перед  проблемою  їх  узгодження, то  для  особистості  знання  і цінності  злиті  воєдино  –  передусім  завдяки  освіті.  Розщеплення знань і цінностей можливе швидше аналітично, якщо ж знання та цінності знаходять своїх захисників у різних соціальних групах, то це  є  свідченням  соціальних  патологій,  які  можуть  спричинити  як радикальні соціальні зміни, так і крах суспільства як цілісності.

Ключові  слова:  вища  освіта,  цінності,  знання,  педагогічні технології, педагогічна епістемологія.

Высшее  образование  может  быть  успешным  только  при  условии специальной  работы  по  развитию  обеих  его  основных составляющих  –  ценностной  и  когнитивной.  Среди  ценностей образования первой следует назвать именно знание как ценность и самообразование  (обучение,  воспитание)  как  ценность. Когнитивные основы педагогической эпистемологии раскрывают ее сердцевину  –  то  есть  позволяют  определить  ее  внутреннюю  цель, которой  является  знание  как  учебный  материал.  Следует  говорить скорее  о  различных  принципах  и  способах технологизации  на разных  этапах  обучения.  Имея  дело  с  различными  контекстами применения  знаний,  мы  должны  по-разному  их  формализовать,  в том  числе  применять  различные  программы  их  компьютерной обработки.  Только  определив  такие  общие  параметры формализации  знаний,  можно  успешно  применять  приемы информатизации  педагогического  процесса.  Любая  исследовательская  программа,  как  и,  в  конце  концов,  сама  познавательная парадигма  по  своей  сути  является  планом  действий.  Отличие заключается в том, что этот план управляет поведением не одного человека,  а  целой  социальной  группы,  точнее  коллектива единомышленников,  которые  разделяют  основополагающие принципы  определенной  науки.  Педагогика  предстает одновременно  как  система  знаний  и  система  ценностей:  если  на институциональном уровне, а тем более на  уровне общества и его идентификации  эти  две  системы  стоят  перед  проблемой  их согласования, то для личности знания и ценности слиты воедино – прежде  всего  благодаря  образованию.  Расщепление знаний  и ценностей  возможно  скорее  аналитически,  если  же  знания  и ценности  находят  своих  защитников  в  различных  социальных группах,  то  это  является  свидетельством  социальных  патологий, которые могут повлечь как радикальные социальные изменения, так и крах общества как целостности.

Ключевые  слова:  высшее  образование,  ценности,  знания, педагогические технологии, педагогическая эпистемология.

Higher  education  can  be  successful  only  if  special  work  on  the development  of  two  of  its  main  components  –  value  and  cognitive. Among  the  values  of  education  one  should  first  call  knowledge  as  the most  valuable  and  education  (training,  education)  as  value.  Cognitive foundations of teaching epistemology reveal its core – that can determine its  internal  goal,  which  is  the  knowledge  as  a  educational  material.  It should  rather  talk  about  the  different  principles  and  methods  for technologization  at  various  stages  of  training.  Dealing  with  different contexts of application knowledge, we have different ways to formalize it, including the use of various applications of computer processing. Only by defining the following general settings with formalize knowledge, you can  successfully  apply  the  techniques  of  informatization  to  educational process. Any research program, as well as, eventually, the very cognitive paradigm is essentially a plan of action. The difference is that this plan controls the behavior not of one person but of a social group, or rather the team of associates who share certain fundamental principles of science. Pedagogy  is  presented  both  as  a  system  of  knowledge  and  system  of values at the institutional level, and especially at the level of society and its  identification  of  these  two  systems  facing  the  challenge  of reconciliation, then individual knowledge and values merged – especially through education. Splitting knowledge and values is rather analytically possible,  if  the  knowledge  and  values  have  their  defenders  in  different social  groups,  it  is  evidence  of  social  pathologies  that  can  lead  to  a radical social change and the collapse of society as a whole. Higher  education  can  be  successful  only  if  special  work  on  the development  of  two  of  its  main  components  – value  and  cognitive. Among  the  values  of  education  one  should  first  call  knowledge  as  the most valuable and education (training, education) as value. Also person receives education for the sake of the future of public recognition, which will  provide  access  to  a  number  of  material  and  spiritual  wealth,  will provide  the  foundation  for  future  family  and  other  personal  projects. Finally,  carrying  out  a  preliminary  examination  of  values  that  have relevance to  education cannot be ignored and the values that  formally belong  to  other  spheres  of  social  life  and  other  social  systems  – economic,  political,  legal,  religious,  aesthetic,  etc.  values  substantially, although  and  each  in  its  own  way,  to  motivate  education.  Cognitive foundations of teaching epistemology reveal its core – that can determine its internal goal, which is the knowledge as a educational material. Scholar,  teacher  and  specialist  practices  operating  information  that coincides only partially. You should refer to the image of "black box" for that  what  happens  inside  is  unclear,  but  clearly  know  that  you  must provide the "input" to the "black box" in order to get something that is expected. For pedagogy  what is happening in science remains a "black box"  incomprehensible  to  the  end  of  the  procedure,  but  the  teacher rightly expects that the results of these procedures will give the result to be  useful  for  education  –  what  is  commonly  called  the  scientific  data. Furthermore, for practitioners are not always clear operations that makes a  teacher,  they  are  to  them  as  the  "black  box",  but  the  result  – professionally  educated  person  who  is  ready  to  begin  practice  in  a particular area and has the necessary professional competence. Thus, the "output"  of  each  language  game  should  be  information  that  is  required for  the  following  language  games  –  at  least  when  talking  about  the pedagogy  from  the  cognitive  point  of  view.  If  we  consider  the educational process as a "black box" that can be considered its "input" scientific evidence, and "output" – professional competence. And as the very  education  system  decides  what  constitutes  appropriate  scientific data,  so  only  the  future  employer  decides  what  constitutes  adequate professional  competence.  Thus,  the  "input"  should  be  such technologization  on  the  principles  to  be  agreed  between  science  and education,  the  "output"  –  between  education  and  the  requirements  of professional  practice,  and  only  inside  the  educational  process  are  used purely educational technology. It  should  rather  talk  about  the  different  principles  and  methods  for technologization  at  various  stages  of  training.  Dealing  with  different contexts of application knowledge, we have different ways to formalize it, including the use of various applications of computer processing. Only by defining the following general settings formalize knowledge, you can successfully  apply  the  techniques  of  informatization  of  educational process. Due to a clear outline boundaries of formalization one can carry a total computerization of learning, not just segmental, occasional use of information technology. It should be then reformatting all the educational material,  making  it  more  analytically  organized.  Actually,  one  can  talk about pedagogy as logic that operates on specific variables to be only the rules of coordination, adherence and submission. Any research program, as well as, eventually, the very cognitive paradigm is essentially a plan of action. The difference is that this plan controls the behavior not of one person but of a social group, or rather the team of associates who share certain fundamental principles of science. Pedagogy is presented both as a system of knowledge and system of values at the institutional level, and especially  at  the  level  of  society  and  its  identification  of  these  two systems facing the challenge of reconciliation, then individual knowledge and values merged – especially through education. Splitting knowledge and  values  is  rather  analytically  possible,  if  the  knowledge  and  values have  their  defenders  in  different  social  groups,  it  is  evidence  of  social pathologies that can lead to a radical social change and the collapse of society as a whole.

Key words: higher education, values, knowledge, educational technology, educational epistemology.

Вітгенштейн Л. Філософські дослідження / Людвіг Вітгенштейн ; [пер. з нім. Є. Поповича] // Л. Вітгенштейн. Tractatus logico-philosophicus ; Філософські дослідження. – К. : Основи, 1995. – С. 87–309.

Габермас Ю. До реконструкції історичного матеріалізму / Ю. Габермас ; [пер. з нім. В.Купліна]. – К. : Дух і Літера, 2014. – 320с.

Култаєва М. Педагогічна провінція Петера Слотердайка: революції на прикордонні / М. Култаєва // Філософська думка. – 2016. – № 2. – С. 94-112.

Поппер К. Р. Объективное знание. Эволюционный поход / К.Р.Поппер ; [пр. с англ. Д.Г. Лахути ; Отв. ред. В.Н. Садовський]. – М. : Эдиториал УРСС, 2002. – 384 с.

McNamara P. ―Must I Do What I Ought? (or Will the Least I Can Do Do?) / Paul McNamara // Mark A. Brown & Josй Carmo (Editors) Deontic Logic, Agency and Normative Systems – DEON’96: Third International Workshop on Deontic Logic in Computer Science, Sesimbra, Portugal, 11–13 January 1996, Workshops in Computing. – Berlin: Springer, 1996. – P. 154–173.

von Fintel K. How to Say Ought in Foreign: The Composition of Weak Necessity Modals / Kai von Fintel, Sabrine Latridou // Jacqueline Guйron & Jacqueline Lecarme (eds.), Time and Modality (Studies in Natural Language and Linguistic Theory 75). – New York: Springer, 2008. – P. 115-141.