АКСІОЛОГІЧНІ ТА КОГНІТИВНІ ВИМІРИ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Анотація
Вища освіта може бути успішною лише за умови спеціальної роботи щодо розвитку обох її основних складових – ціннісної та когнітивної. Серед цінностей освіти першою слід назвати саме знання як цінність та саму освіту (навчання, виховання) як цінність. Когнітивні засади педагогічної епістемології розкривають її серцевину – тобто дозволяють визначити її внутрішню мету, якою є знання як навчальний матеріал. Слід говорити швидше про різні засади і способи технологізації на різних етапах навчання. Маючи справу з різними контекстами застосування знань, ми повинні по-різному їх формалізувати, в тому числі застосовувати різні програми їх комп’ютерної обробки. Лише визначивши такі загальні параметри формалізації знань, можна успішно застосовувати прийоми інформатизації педагогічного процесу. Будь-яка дослідницька програма, як і, врешті-решт, сама пізнавальна парадигма за своєю суттю є планом дій. Відмінність полягає у тому, що цей план керує поведінкою не однієї людини, а цілої соціальної групи, точніше колективу однодумців, які поділяють основоположні принципи певної науки. Педагогіка постає водночас як система знань та система цінностей: якщо на інституційному рівні, а тим більше на рівні суспільства та його ідентифікації ці дві системи постають перед проблемою їх узгодження, то для особистості знання і цінності злиті воєдино – передусім завдяки освіті. Розщеплення знань і цінностей можливе швидше аналітично, якщо ж знання та цінності знаходять своїх захисників у різних соціальних групах, то це є свідченням соціальних патологій, які можуть спричинити як радикальні соціальні зміни, так і крах суспільства як цілісності.
Ключові слова: вища освіта, цінності, знання, педагогічні технології, педагогічна епістемологія.
Высшее образование может быть успешным только при условии специальной работы по развитию обеих его основных составляющих – ценностной и когнитивной. Среди ценностей образования первой следует назвать именно знание как ценность и самообразование (обучение, воспитание) как ценность. Когнитивные основы педагогической эпистемологии раскрывают ее сердцевину – то есть позволяют определить ее внутреннюю цель, которой является знание как учебный материал. Следует говорить скорее о различных принципах и способах технологизации на разных этапах обучения. Имея дело с различными контекстами применения знаний, мы должны по-разному их формализовать, в том числе применять различные программы их компьютерной обработки. Только определив такие общие параметры формализации знаний, можно успешно применять приемы информатизации педагогического процесса. Любая исследовательская программа, как и, в конце концов, сама познавательная парадигма по своей сути является планом действий. Отличие заключается в том, что этот план управляет поведением не одного человека, а целой социальной группы, точнее коллектива единомышленников, которые разделяют основополагающие принципы определенной науки. Педагогика предстает одновременно как система знаний и система ценностей: если на институциональном уровне, а тем более на уровне общества и его идентификации эти две системы стоят перед проблемой их согласования, то для личности знания и ценности слиты воедино – прежде всего благодаря образованию. Расщепление знаний и ценностей возможно скорее аналитически, если же знания и ценности находят своих защитников в различных социальных группах, то это является свидетельством социальных патологий, которые могут повлечь как радикальные социальные изменения, так и крах общества как целостности.
Ключевые слова: высшее образование, ценности, знания, педагогические технологии, педагогическая эпистемология.
Higher education can be successful only if special work on the development of two of its main components – value and cognitive. Among the values of education one should first call knowledge as the most valuable and education (training, education) as value. Cognitive foundations of teaching epistemology reveal its core – that can determine its internal goal, which is the knowledge as a educational material. It should rather talk about the different principles and methods for technologization at various stages of training. Dealing with different contexts of application knowledge, we have different ways to formalize it, including the use of various applications of computer processing. Only by defining the following general settings with formalize knowledge, you can successfully apply the techniques of informatization to educational process. Any research program, as well as, eventually, the very cognitive paradigm is essentially a plan of action. The difference is that this plan controls the behavior not of one person but of a social group, or rather the team of associates who share certain fundamental principles of science. Pedagogy is presented both as a system of knowledge and system of values at the institutional level, and especially at the level of society and its identification of these two systems facing the challenge of reconciliation, then individual knowledge and values merged – especially through education. Splitting knowledge and values is rather analytically possible, if the knowledge and values have their defenders in different social groups, it is evidence of social pathologies that can lead to a radical social change and the collapse of society as a whole. Higher education can be successful only if special work on the development of two of its main components – value and cognitive. Among the values of education one should first call knowledge as the most valuable and education (training, education) as value. Also person receives education for the sake of the future of public recognition, which will provide access to a number of material and spiritual wealth, will provide the foundation for future family and other personal projects. Finally, carrying out a preliminary examination of values that have relevance to education cannot be ignored and the values that formally belong to other spheres of social life and other social systems – economic, political, legal, religious, aesthetic, etc. values substantially, although and each in its own way, to motivate education. Cognitive foundations of teaching epistemology reveal its core – that can determine its internal goal, which is the knowledge as a educational material. Scholar, teacher and specialist practices operating information that coincides only partially. You should refer to the image of "black box" for that what happens inside is unclear, but clearly know that you must provide the "input" to the "black box" in order to get something that is expected. For pedagogy what is happening in science remains a "black box" incomprehensible to the end of the procedure, but the teacher rightly expects that the results of these procedures will give the result to be useful for education – what is commonly called the scientific data. Furthermore, for practitioners are not always clear operations that makes a teacher, they are to them as the "black box", but the result – professionally educated person who is ready to begin practice in a particular area and has the necessary professional competence. Thus, the "output" of each language game should be information that is required for the following language games – at least when talking about the pedagogy from the cognitive point of view. If we consider the educational process as a "black box" that can be considered its "input" scientific evidence, and "output" – professional competence. And as the very education system decides what constitutes appropriate scientific data, so only the future employer decides what constitutes adequate professional competence. Thus, the "input" should be such technologization on the principles to be agreed between science and education, the "output" – between education and the requirements of professional practice, and only inside the educational process are used purely educational technology. It should rather talk about the different principles and methods for technologization at various stages of training. Dealing with different contexts of application knowledge, we have different ways to formalize it, including the use of various applications of computer processing. Only by defining the following general settings formalize knowledge, you can successfully apply the techniques of informatization of educational process. Due to a clear outline boundaries of formalization one can carry a total computerization of learning, not just segmental, occasional use of information technology. It should be then reformatting all the educational material, making it more analytically organized. Actually, one can talk about pedagogy as logic that operates on specific variables to be only the rules of coordination, adherence and submission. Any research program, as well as, eventually, the very cognitive paradigm is essentially a plan of action. The difference is that this plan controls the behavior not of one person but of a social group, or rather the team of associates who share certain fundamental principles of science. Pedagogy is presented both as a system of knowledge and system of values at the institutional level, and especially at the level of society and its identification of these two systems facing the challenge of reconciliation, then individual knowledge and values merged – especially through education. Splitting knowledge and values is rather analytically possible, if the knowledge and values have their defenders in different social groups, it is evidence of social pathologies that can lead to a radical social change and the collapse of society as a whole.
Key words: higher education, values, knowledge, educational technology, educational epistemology.
Повний текст:
PDFПосилання
Вітгенштейн Л. Філософські дослідження / Людвіг Вітгенштейн ; [пер. з нім. Є. Поповича] // Л. Вітгенштейн. Tractatus logico-philosophicus ; Філософські дослідження. – К. : Основи, 1995. – С. 87–309.
Габермас Ю. До реконструкції історичного матеріалізму / Ю. Габермас ; [пер. з нім. В.Купліна]. – К. : Дух і Літера, 2014. – 320с.
Култаєва М. Педагогічна провінція Петера Слотердайка: революції на прикордонні / М. Култаєва // Філософська думка. – 2016. – № 2. – С. 94-112.
Поппер К. Р. Объективное знание. Эволюционный поход / К.Р.Поппер ; [пр. с англ. Д.Г. Лахути ; Отв. ред. В.Н. Садовський]. – М. : Эдиториал УРСС, 2002. – 384 с.
McNamara P. ―Must I Do What I Ought? (or Will the Least I Can Do Do?) / Paul McNamara // Mark A. Brown & Josй Carmo (Editors) Deontic Logic, Agency and Normative Systems – DEON’96: Third International Workshop on Deontic Logic in Computer Science, Sesimbra, Portugal, 11–13 January 1996, Workshops in Computing. – Berlin: Springer, 1996. – P. 154–173.
von Fintel K. How to Say Ought in Foreign: The Composition of Weak Necessity Modals / Kai von Fintel, Sabrine Latridou // Jacqueline Guйron & Jacqueline Lecarme (eds.), Time and Modality (Studies in Natural Language and Linguistic Theory 75). – New York: Springer, 2008. – P. 115-141.
DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.164607
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.