ГУМАНІТАРНА СКЛАДОВА СУЧАСНОЇ ОСВІТИ
Анотація
Проаналізовано сутнісні ознаки гуманізації і гуманітаризації сучасної освіти. Гуманітаризація є наслідком і водночас причиною, чинником і завданням гуманізації суспільного буття. Головним завданням, яке постає в контексті потреб гуманітаризації освіти, є взаємозбагачення і взаємодоповнення знань з окремих предметів, що має сприяти створенню системного образу світу. Така освіта має бути спрямована на розвиток евристичних і креативних знань, досвіду творчої діяльності. Для філософії освіти принципове значення має проблема реалізації ідеалу творчої особистості в процесі навчання і виховання. Самоочевидним є прийняття нерозривної з цим ідеалом пріоритетної цінності креативної діяльності, активності суб’єкта, спрямованої на перетворення світу. Ця цінність – системоутворююча в культурі техногенної цивілізації, існування якої визначене інтенцією на створення і застосування нових технологій, на розвиток засобів і цілей діяльності, на формування все нових її видів.
Ключові слова: філософія освіти, система освіти, ефективна освітня парадигма, освітній простір, якість освіти, суспільний потенціал.
Проанализированы сущностные признаки гуманизации и гуманитаризации современного образования. Гуманитаризация является следствием и в то же время причиной, фактором и заданием гуманизации общественного бытия. Главным заданием, которое появляется в контексте потребностей гуманитаризации образования, является взаимообогащение и взаимодополнение знаний из отдельных предметов, что должно способствовать созданию системного образа мира. Такое образование должно быть направлено на развитие эвристических и креативных знаний, опыта творческой деятельности. Для философии образования принципиальное значение имеет проблема реализации идеала творческой личности в процессе обучения и воспитания. Самоочевидным является принятие неразрывной с этим идеалом приоритетной ценности креативной деятельности, активности субъекта, направленной напреобразование мира. Эта ценность – системообразующая в культуре техногенной цивилизации, существование которой обусловлено интенцией на создание и применение новых технологий, на развитие средств и целей деятельности, на формирование все новых ее видов.
Ключевые слова: философия образования, система образования, эффективная образовательная парадигма, образовательное пространство, качество образования, общественный потенциал.
Author analyzes essential features of humanization and humanitarization of modern education. Humanitarization is at the same time a consequence of liberalization and reason, objective, factor of social life humanization. The main task that arises in the context of needs of educational humanization is mutual enrichment and knowledge complementarity on certain subjects that should help creating a systematic image of the world. This education should be aimed at the development of heuristic and creative knowledge, experience of creative activity. For philosophy of education the problem of realization of creative personality s ideal in the process of education has a fundamental importance. Taking inseparable with this ideal the priority value of creative activity, the activity of the subject, aimed at transforming the world is self-evident. This value is the backbone in the culture of industrial society, whose existence is defined by intentions on the creation and application of new technologies, development of means and activity goals, the formation of its new species.
Keywords: philosophy of education, system of education, effective educational paradigm, educational space, quality of education, social potential.
Повний текст:
PDFПосилання
Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини / В.Г. Нестеренко. – К. : Абрис, 1995. – 336 с.
Морозов С.О. Філософські засади нової парадигми освіти / С.О. Морозов // Вісник національного університету водного господарства та природокористування. Збірник наукових праць. – Рівне, 2008. – Вип. 2 (42). – Частина 2. – С. 101–103.
Веймер Д.Л., Вайнінг Е.Р. Аналіз політики : Концепції і практика / Д.Л. Веймер, Е.Р. Вайнінг. – К. : Основи, 2000. – 254 с.
DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.164608
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.