ОСВІТНІ ІНСТИТУЦІЇ У ДОСВІДІ МАРКСИСТСЬКОЇ ТЕОРЕТИЧНОЇ РЕФЛЕКСІЇ

В. В. Сагуйченко

Анотація


У статті розглянуто реалізацію освітніми інституціями принципів раннього доступу до якісної освіти, трудового навчання, виховання особистості у колективі і громаді, що є актуальними для системи освіти України у світлі процесів реформування освітньої галузі. Для  майбутньої  української  школи  важливими  і  актуальними  залишаться питання раннього розвитку, особистісно орієнтованої освіти,  ефективної  діяльності  шкіл,  оптимальне  співвідношення індивідуального  і  колективного,  вплив  трудового  виховання  на становлення особистості, вибору професії.   Ці основоположні принципи пропонується досліджувати у досвіді марксистської теоретичної рефлексії, адже засновники цієї теорії  намагалися  вирішити  ці  складні  підходи  на  принципах  рівності  і справедливості. Що є актуальним і у нашому глобалізованому світі. 

Ключові  слова:  освіта,  виховання,  філософія  освіти,  культура, соціум, реформування освіти.

 

The article describes the implementation of the educational institutions of the principles of early access to quality education, employment training, education  of  the  person  in  the  team  and  the  community,  which  is important for the Ukrainian educational system in the light of the process of reforming the educational sphere. For the future of the Ukrainian school important and relevant questions remain  about  the  early  development  of  personality-oriented  education, the effectiveness of the school, the optimal ratio of the individual and the collective, the impact of labor education in the formation of personality, career choices. These fundamental principles are invited to explore through the prism of Marxist  theoretical  reflection,  because  the  founders  of  this  theory  have tried to solve these complex approaches to equality and justice. What is relevant in our globalized world. Educational  institutions  are  a  wide  range  of  studies  to  philosophy, culture,  educators,  economists,  psychologists,  specialists  of  the  State management  of  education,  political  scientists  studied  education  policy. The same issues engaged in a separate section of philosophical science – philosophy of education. In this context, our research, starting to analyze theoretical and methodological foundations of educational institutions in contemporary  culture,  to  consider  the  feasibility  of  educational institutions  in  the  experience  of  the  Marxist  theoretical  reflection. Because the first systematic study of education and training, focusing on the  education,  was  made  by  representatives  of  Marxist  theory,  like  its founders, Marx, Engels and their followers.

Key  words:  education,  philosophy  of  education,  culture,  society, education reform.

 

В статье рассмотрена реализация образовательными институциями принципов  раннего  доступа  к  качественному  образованию, трудового обучения, воспитания личности в коллективе и обществе, что является актуальным для системы образования Украины в свете процессов реформирования образовательной сферы. Для будущей украинской школы важными и актуальными остаются вопросы  раннего  развития,  личностно  ориентированного образования,  эффективности  деятельности  школ,  оптимальное соотношение индивидуального и коллективного, влияние трудового воспитания на становление личности, выбора профессии. Эти  основополагающие  принципы  предлагается  исследовать  через призму  опыта  марксистской  теоретической  рефлексии,  ведь основатели этой теории пытались решить эти сложные подходы на принципах равенства и справедливости. Что является актуальным и в нашем глобализованном мире. 

Ключевые слова:  образование, воспитание, философия образования, культура, социум, реформирование образования.


Повний текст:

PDF

Посилання


К.Маркс и Ф.Энгельс. Сочинения. Издание второе. Гос. издат. политической литературы. Москва. – 1960. Т.16. – 497 с.

Култаева М.Д. Категория «BILDUNG» в немецкой философской традиции, или размышления о смысле и предназначении образования // М.Д.Култаева//Постметодика. – №1(23). – 1999. – С.8-13.

М.Монтессори. Помоги мне сделать это самому/Сост, вст. статья М.В. Богуславский, Г.Б. Корнетов. – М.: Издат. дом «Карапуз», 2000. – 272 с.

Макаренко А.С. Педагогические сочинения: В 8-ми т. Т.4. – М.: Педагогика. – 1984. – 400с.

Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – 2-е – изд. – Т.4. – М.: Государственное издание политической литературы, 1955. – 607 с.

Нерівність в Україні: масштаби та можливості впливу/за ред. Е.М.Лібанової. – К.: Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України. – 2012. – 404 с.

Нова школа. Простір освітніх можливостей. Проект для обговорення. Міністерство освіти і науки України. 2016. – 34 с.

Пинкевич А.П. Педагогика и марксизм. Издательство «Работник просвещения». – Москва. – 1930. – 206 с.

Сагуйченко В.В. Соціальне розшарування як відповідь на культурні виклики пізнього Модерну//В.В.Сагуйченко // Грані №2 (130). – С. 126-131.

Фінансові важелі подолання бідності в Україні: монограф. [О.П. Кириленко, І.І. Білоус, Б.С. Малиняк та ін. ]; за ред. О.П. Кириленко. – Тернопіль: ТНЕУ, 2010. – 432с.

Georg Kerschensteiner. Der Begriff der Arbeitsschule. [S.l.] outlook Verlag 2011. – 128 S.

John Dewey. The school and society. New York. Teachers College Press, cop. 2009. – 150 p.

Peter Koslowski. Die postmoderne kultur : gesellschaftlich-kulturelle Konsequenzen der technischen Entwicklung. München : C.H. Beck'sche Verlagsbuchhandlung, 1988. – 192 p.

Sahuichenko V. Hegels Bildungsphilosophie und ihre Relevanz bei der Transformation von Bildungsin-stitutionen im postsowjetischen Raum. Abstracts 31 Internationaler Hegel-Kongress der Internationalen Hegel-Gesellschaft. Zum Abschluss der Ausgabe: G.W.F. Hegel, Gesammelte Werke. 17 bis 20 Mai 2016. Ruhr-Universitдt Bochum. Deutschland. – S. 88-89.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.164609

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.