Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Філософія"

У  сучасних  умовах  актуальним  є  звернення  до  питання інкультурації  особистості  в  соціокультурному  просторі,  що  дає можливість  зрозуміти  витоки  процесів  культуротворення. Виявлення  глибинних  механізмів,  регулятивів,  які  панують  у культурі  можливе  за  допомогою  аналізу  явища  інкультурації, виявлення  сутності  процесу  інкультурації,  саме  це  і  визначено  за мету дослідження. Інкультурація  особистості  на  рівні  індивідуального  буття осмислюється  через  призму  діалектики  онто-  і  філогенезу. Інкультурація  в  онтогенезі  передбачає,  що  індивід  повинен повторити  основні  фази  загальноісторичного  розвитку,  тобто пережити їх у власному житті. Філогенетичний рівень орієнтує на пізнання загального, родового аспекту інкультурації. Інкультурація  особистості  відбувається  на  рівні  входження індивіда в культуру, а також осмислюється в межах дитинства і зрілості.  Механізм  дії  інкультурації  описується  поняттям культурної  трансмісії,  яка  виступає  у  вигляді  вертикальної трансмісії,  у  процесі  якої  культурні  цінності,  вірування передаються  від  батьків  до  дітей;  у  вигляді  горизонтальної трансмісії,  коли  дитина  освоює  традиції  культури  у  спілкуванні  з однолітками;  у  вигляді    непрямої  трансмісії,  коли  людина навчається  у  школах,  вузах,  у  родичів,  сусідів,  старших  членів суспільства; у політичному середовищі дитина піддається також впливу дорослих, які належать до чужої культури, включається до процесу акультурації. Особливе  місце  при  відпрацюванні  внутрішньої  структури інкультурації  особистості  займає  загальний  механізм  дії  цього феномена, який поділяється на соціально-психологічні механізми та соціально-педагогічні  механізми.  До  соціально-психологічних механізмів  відносяться  імпринтинг,  рефлексія,  наслідування, ідентифікація.  До  соціально-педагогічних  механізмів  інкультурації належить  засвоєння  людиною  норм,  еталонів  поведінки,  поглядів, стереотипів, що характерні для її родини і найближчого оточення. Конкретний  приклад  інкультурації  особистості  показаний  на процесі  інкультурації  в  етнокультурний  і  національний  простір,  в якому  відбувається  особливий  процес  взаємодії  особистості  або групи  із  соціальним  середовищем.  Необхідною  передумовою  іскладовою  інкультурації  є  адаптація.  Якщо  адаптація  є мікропроцесом  засвоєння  певних  субкультурних  цінностей,  то інкультурація  є  макропроцесом  засвоєння  загальних  (культурних) цінностей і традицій, що характеризують суспільство в цілому.

Ключові  слова:  інкультурація,  соціалізація,  адаптація,  культура, імпринтинг, рефлексія, наслідування, ідентифікація.

Nowadays is urgent appealing to the issue of human enculturation  in social and cultural environment, which makes it possible to understand the origins of the processes of culture creation. Identifying the underlying mechanisms, regulatives that prevail in the culture is possible by analyzing the phenomenon of socialization, identifying the nature of the enculturation process, this is defined as a goal of the study. Enculturation at the level of the individual being is interpreted in the light of the dialectic of ontogeny and phylogeny. Enculturation  in ontogeny implies that the individual is to repeat the general historical development phases, that is to undergo through them in their own lives. Phylogenetic level focuses on knowledge of universal, generic aspects of enculturation. Enculturation of the human at the evel of the social being is interpreted as primary and secondary enculturation. At the level of primary enculturation most immediate environment of the individual is the primary agents of enculturation. Secondary level of enculturation  takes place within larger social groups and institutions. A general mechanism of this phenomenon takes a special place when developing the internal structure of enculturation, which is divided into social and psychological mechanisms and social and pedagogical mecha-nisms. Socio-psychological mechanisms include imprinting, reflection, imitation, identification. The assimilation of human norms, standards of behavior, attitudes, stereotypes, typical for one's family and entourage belong to the socio-pedagogical mechanisms of enculturation. A specific example is shown in the enculturation process of enculturation in ethnic, cultural and national space. In this very space there is a special process of interaction between the individual or group with the social environment. Adaptation is an essential component of enculturation. Whereas adaptation is microscopic process of mastering specific subcultural values,  enculturation is a macro process of assimilation general (cultural) values and traditions that characterize the society as a whole.

Keywords:  enculturation, socialization, adaptation, culture, imprinting, reflection, imitation, identification.

В современных условиях актуальным является обращение к вопросу инкультурации личности в социокультурном пространстве, что дает возможность  понять  истоки  процессов  культуротворення. Выявление  глубинных  механизмов,  регулятивов,  которые господствуют  в  культуре  возможно  с  помощью  анализа  явления инкультурации,  виявления  сущности  процесса  инкультурации, именно это и определено целью исследования. Инкультурация  личности  на  уровне  индивидуального  бытия осмысливается  через  призму  диалектики  онто-  и  филогенеза.Инкультурация  в  онтогенезе  предполагает,  что  индивид  должен повторить  основные  фазы  общеисторического  развития,  то  есть пережить  их  в  собственной  жизни.  Филогенетический  уровень ориентирует на познание общего, родового аспекта инкультурации. Инкультурация  личности  происходит  на  уровне  вхождения индивида в культуру, а также осмысливается в пределах детства и зрелости. Механизм действия инкультурации описывается понятием культурной  трансмиссии,  которая  выступает  в  виде  вертикальной трансмиссии, в процессе которой культурные ценности, верования передаются  от  родителей  к  детям;  в  виде  горизонтальной трансмиссии, когда ребенок осваивает традиции культуры в общении со сверстниками; в виде косвенной трансмиссии, когда человек учится в школах, вузах, у родственников, соседей, старших членов общества; в политической среде ребенок подвергается также влияния  взрослых,  принадлежащих  к  чужой  культуре,  включается  в процесс аккультурации. Особое место при отработке внутренней структуры инкультурации личности  занимает  общий  механизм  действия  этого  феномена, который  делится  на  социально-психологические  механизмы  и социально-педагогические  механизмы.  К  социально-психологическим  механизмам  относятся  импринтинг,  рефлексия,  наследование, идентификация.  К  социально-педагогическим  механизмам  инкультурации  принадлежит  усвоения  человеком  норм,  эталонов  поведения, взглядов, стереотипов, характерных для ее семьи и ближайшего окружения. Конкретный пример инкультурации личности показан на процессе инкультурации  в  этнокультурное  и  национальное  пространство,  в котором происходит особый процесс взаимодействия личности или группы с социальной средой. Необходимым условием и составной инкультурации  является  адаптация.  Если  адаптация  является микропроцессом усвоения определенных субкультурных ценностей, то  инкультурация  является  макропроцессами  усвоения  общих (культурных) ценностей и традиций, характеризующие общество в целом.

Ключевые  слова:  инкультурации,  социализация,  адаптация, культура, импринтинг, рефлексия, наследование, идентификация.

Андрущенко В.П. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій / В.П. Андрущенко, М.І. Михальченко. − Київ: Генеза, 1996. − 368 с.

Ерасов Б.С. Социальная культурология : учебник для студ. высших учебных заведений / Б.С. Ерасов. -3-е изд., доп. и перераб. – М. : Аспект Пресс, 2000. – 591 с.

Кравченко А.И. Культурология : учеб. пособие / А.И. Кравченко. – 8-е изд. – М.: Академ. Проект: Трикста, 2008. – 496 с.

Легенький Ю.Г. Эстетика (опыт апофатической дескрипции) / Ю.Г. Легенький. – К.: КНУКиИ, 2007. – 600 с.

Мудрик А.В. Социализация человека / А.В. Мудрик. – М.: Academia, 2007. – 304 с.

Рубинштейн С.Л. Принцип творческой самодеятельности / С.Л. Рубинштейн // Вопросы философии. – 1989. – № 4. – С. 101-108.

Современная западная философия: слов. / сост. В. С. Малахов, В.П. Филатов. – М.: Политиздат, 1991. – 414 с.

Шибутани Т. Социальная психология / Т. Шибутани; пер. с англ. В. Б. Ольшанского. – Ростов н/Д. : Феникс, 1999. – 544 с.