КУЛЬТУРОҐЕНЕЗ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРИЧНИХ ПЕРЕДУМОВ ТРАНСФОРМАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН У СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

О. В. Стовпець

Анотація


У даній статті досліджуються історичні передумови – в т.ч. культурні, соціально-економічні, юридичні, ідеологічні, – реалізація яких сформувала тенденцію  до  трансформації  інтелектуально-правових  відносин  у специфічний  суспільний  інститут.  Вивчення  зазначеної  проблематики здійснюється  в  рамках  монографічного  соціально-філософського дослідження інституту інтелектуальної власності – одного з ключових соціальних інститутів постіндустріального постмодерного суспільства.

Ключові слова: інтелектуальна власність, соціальний інститут, автори, видавці, книготорговці, копірайт, патенти.

В  данной  статье  исследуются  исторические  предпосылки  –  в  т.ч. культурные,  социально-экономические,  юридические,  идеологические,  –  реализация  которых  сформировала  тенденцию  к трансформации  интеллектуально-правовых  отношений  в специфический  общественный  институт.  Изучение  обозначенной проблематики  осуществляется  в  рамках  монографического социально-философского  исследования  института  интеллектуальной  собственности  –  одного  из  ключевых  социальных институтов постиндустриального постмодерного общества.

Ключевые  слова:  интеллектуальная  собственность,  социальный институт, авторы, издатели, книготорговцы, копирайт, патенты.

The article analyzes the historical background for transformation processes within intellectual legal relations. This analysis includes sociophilosophical research for cultural, socio-economic, juridical, ideological preconditions – realization of those had been making some possibilitiesand forming the tendency for transformation of intellectual relationships into specific social institution. The reflection on abovementioned issues is performed within the monographic social-philosophic research for Intellectual Property Institution as one of the most significant social institutions of postindustrial postmodern society. Summarizing all the information stated in this paper we should draw some conclusions. First one is that technological and socio-economic background of transformation and institutionalization of the intellectual-legal relations may be traced around the middle of XV century when the printing machine was invented. Approximately in 1440 the printing press has become a first great mean of retransmission for scientific works and other writings. Almost at the same time we can be spectators as the first patent certificates has been issued to protect the inventions. The second point, however, is that Intellectual Property’s institutionalization process has acquired its greatest intensity with the coming of digital era, when the civilized humanity made transition into post-industrial epoch. Its beginning was caused by the so-called “Third Industrial Revolution” in 1980s. Today it continues. This naturally encourages a social philosophy to reconsider the phenomenon of intellectual property, and also a certain aspects of intellectual property institution ought to be reinterpreted in the new sociocultural conditions. For it is today the intellectual property – a special kind of information – becomes one of the most important socio-economic values and acquires really ponderable legal status, maybe the highest one in the whole history of this phenomenon. Thus the Intellectual Property (IP) becomes a completely real social institution via transformation of intellectual-legal relationships and changing of their actors (authors, inventors, performers, publishers, stationers, patentors & patentees, any right-holders) only in the era of post-industrial economy. Meantime postmodern culture makes IP institution far more controversial, heterogeneous, multidirectional and multidimensional. Intellectual Property is getting ambiguous, indefinite and more different.

Key words: intellectual property, social institution, authors, publishers, stationers, copyright, patents.


Повний текст:

PDF

Посилання


Платон. Полн. собр. соч. в 4-х. т. – М.: Мысль, 1999.

Venetian Statute on Industrial Brevets, Venice (1474) // Primary source: Scanned from the Manuscript held in the Venetian State Archives: ASV, Senato Terra, reg. 7, c. 32r. (Primary Sources on Copyright (1450-1900), editors: L. Bently & M. Kretschmer). – Access link: http://www.copyrighthistory.org/ http://www.copyrighthistory.org/cam/tools/request/showRepresentation?id=representation_i_1474

Лессиг Л. Свободная культура / Lawrence Lessig. FREE CULTURE: How Big Media Uses Technology and the Law to Lock Down Culture and Control Creativity (The Penguin Press, 2004 creative commons) // Перевод с англ. О. Данилова под ред. В. Ильина. – М.: Прагматика Культуры, 2007. – 272 с.

Gomez-Arostegui H. T. The Untold Story of the First Copyright Suit under the Statute of Anne in 1710 // Berkeley Technology Law Journal. – 2010. – 25: 1247-1350. Alternative link: Keith Walker. Jacob Tonson, Bookseller // The American Scholar. – Vol. 61, No. 3, Summer 1992. – P. 424-430. – Access link: http://www.jstor.org/stable/41212044?seq=1#page_scan_tab_contents

Vaidhyanathan S. The Anarchist in the Library: How the Clash between Freedom and Control is Hacking the Real World and Crashing the System. – New York: Basic Books, 2004.

Минков А. М. Международная охрана интеллектуальной собственности. – С.-Пб.: Питер, 2001. – 720 с.

Социально-философские аспекты интеллектуальной собственности в сети Интернет: дис. ... кандидата философских наук: 09.00.11 // Безмолитвенный А. С. – М.: Московский государственный университет им. М. В. Ломоносова, 2010. – 154 с.

Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23.12.1993 p. № 3792-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 13. – Ст. 64 (в чинній поточній редакції від 13.01.2016).




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.58744

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.