ПОСТМОДЕРНА КУЛЬТУРА ЯК СВІТ СИМУЛЯКРІВ

Анотація

Стаття присвячена розгляду постмодерної культури як світу симулякрів. Автор звертає увагу на те, що подальше прискорення процесу втілення інформаційних технологій в життя людини сприяють тотальній симуляції соціальної реальності, де симулякр виступає в якості образу – знаку, що формує в людини відношення до оточуючого середовища.

Ключові слова: віртуалізація суспільства, постмодернізм, симулякр, гіперреальність, симуляція.

Статья посвящена рассмотрению постмодернистской культуры как мира симулякров. Автор обращает внимание на то, что дальнейшее ускорение процесса реализации информационных технологий в жизни человека способствует тотальной симуляции социальной реальности, где симулякр выступает в качестве образа - знака, формирует у человека отношение к окружающей среде.

Ключевые слова: виртуализация общества, постмодернизм, симулякр, гиперреальность, симуляция.

The article is sanctified to consideration of postmodernism culture as world of simulacra. An author pays attention to that modern social reality all anymore submerges in visual offenses, that conduces to the simulation of social space. Such general simulation takes off the problem of authenticity in philosophy postmodernism and erects existence of man to the endless skidding for the surfaces of sense. Otherwise speaking, a problem of simulacra is a generation exactly of twenty-four hours Postmodern, on the other hand, comes forward him one of the personal touches. It is related to that with gradual introduction of information technologies is removed every correlated with reality - society is satisfied with the artificial systems of signs, by replacement real - by knowledge real. Simulation nature of modern society destroys society from within, more precisely, transforms, changes usual to us social copulas and relations to the unrecognizability. A limit disappears between reality and simulation. World and together with him man gradually delivered principle of reality that is no longer experienced, and simulates only. And we deal already not so much with things and them by unambigiuous functions, with the real functional simulacra. Alienation of man increases. Things replace concrete interpersonality and social relations. In the article becomes firmly established, that the simulation of social reality forms in a man certain attitude toward the surrounding world, events and phenomena of surrounding life. Constantly translated in internet-networks, in facilities of mass communication, simulacra at conscious level form for a man the so-called simulacra consciousness, that is sent to cognition of the surrounding world by means of characters, signs, constantly change each other. It is the so-called clip-culture, clip thinking that already is characteristic in most for modern youth. For the sake of illumination of this range of problems, an author calls to labours of ideologists of Simulation conception, in particular Jean Baudrillard and Gilles Deleuze, that name modern society the era of total.

Key words: virtualization of society, postmodernism, simulacrum, hyperreality, simulation.