ФИЛОСОФСКИЙ ДИАЛОГ И ЕГО ЛИНГВИСТИЧЕСКИЕ РЕПРЕЗЕНТАЦИИ: НЕМЕЦКАЯ И УКРАИНСКАЯ ТРАДИЦИИ

Анотація

The article is devoted to the philosophical dialogue regarding as a singular form of the philosophical communication. The ontological dimension of the philosophical dialogue is explicated and typology of its forms is examined. The connection between the dialogical form and linguistic expression in philosophical communication depends on type of the culture, national traditions. In the early Modernity the philosophical dialogue shows the kind of the asymmetric communication with the domination of the mentor style of the verbal expression in accordance with it. The questions from the pupil are usually primitive. The answer in opposite to them shows the best examples of the philosophical rhetoric and argumentation. The change of this role reality occurs in the later Modernity with the establishment of symmetric communication and cultivated verbal expression.

Key words: philosophical dialogue, language, expression, the role reality, culture, communication, Skovoroda, German idealism, terminology, simulacra.

У статті розглядається філософський діалог у площині культурно-філософського аналізу як сингулярне культурне формоутворення, яке фіксує певну рольову реальність, яка обумовлена культурною традицію, статусом філософії у суспільстві.Уточнюється типологія філософського діалогу, передумови його трансформації у інтеркультурний діалог змішаного типу, розкриваються відмінності між домодерним і модерним філософським діалогом, який у постмодерній перспективі здатний перетворюватись на відкриту філософську комунікацію, де образно-метафоричний стиль може бути присутнім як в усному діалозі Філософа з Учнем або іншим філософом, так і у площині філософської літературної творчості, де діалог вже розглядається як літературний жанр з відповідними формальними і мовними характеристиками.

Ключові слова: філософський діалог, мова, вираз, репрезентація, рольова реальність, культура, комунікація, Сковорода, німецький ідеалізм, термінологія, симулякр.

 В статье рассматривается философский диалог в плоскости культурно-философского анализа как сингулярное культурное формообразование, которое фиксирует определенную ролевую реальность, обусловленную определенной культурной традицией и статусом, который занимает философия в обществе. Уточняется типология философского диалога, предпосылки его трансформации в интеркультурный диалог смешанного типа, раскрываются различия между домодерным и модерным философским диалогом, который в постмодерной перспективе способен трансформироваться в открытую философскую коммуникацию, где образно-метафорический стиль может присутствовать как в устном диалоге Философа с Учеником или с другим философом, так и в плоскости философского литературного творчества, где философский диалог уже рассматривается как литературный жанр с соответствующими формальными и языковыми характеристиками

Ключевые слова: философский диалог, язык, выражение, репрезентация, ролевая реальность, коммуникация, Сковорода, немецкий идеализм, терминология, симулякр.