СИМУЛЯЦІЯ І СИМУЛЯКР В ТЕОРІЇ Ж. ДЕЛЬОЗА

Анотація

Стаття присвячена аналізу дельозівського «перевертання платонізму» та його можливим наслідкам для соціального цілого та світосприйняття окремої людини. У ході дослідження було встановлено, що симуляція руйнує встановлений класичний світ репрезентації і нерозривно пов'язана із вічним поверненням, селективним за своєю природою, але протилежним простому відбору. Виключаються і не повертаються саме моделі і копії, які можуть знову повернути центр і впорядкувати хаос. Функціонування симулякра повністю гальмує процес вдосконалення сфери, де він присутній, оскільки можна виправити певні недосконалості реалізованої моделі, але абсолютно немислимо поліпшити те, чого немає. «Перевернути платонізм» означає помістити симулякри на одному рівні з копіями і зображеннями, через утвердження їх у своїх правах. У такій ситуації нерозрізненості ніякий відбір більше неможливий. Принцип подібності зруйновано, заради тотальної різності.

Ключові слова: симулякр, симуляція, модель, копія, ідея, вічне повернення, репрезентація.

Статья посвящена анализу делёзовского «переворачивания платонизма» и его возможным последствиям для социального целого и мировосприятия отдельного человека. В ходе исследования было установлено, что симуляция разрушает установленный классический мир репрезентации и неразрывно связана с вечным возвращением, селективным по своей природе, но противоположным простому отбору. Исключаются и не возвращаются именно модели и копии, которые могут снова вернуть центр и упорядочить хаос. Функционирование симулякра полностью тормозит процесс совершенствования сферы, где он присутствует, поскольку возможно исправить определенные несовершенства реализованной модели, но совершенно немыслимо улучшить то, чего нет. «Перевернуть платонизм» означает поместить симулякры на одном уровне с копиями и изображениями, через утверждение их в правах. В такой ситуации неразличимости никакой отбор более невозможен. Принцип подобия разрушен, ради тотальной разности.

Ключевые слова: симулякр, симуляция, модель, копия, идея, вечное возвращение, репрезентация.

The article represents the analysis of Deleuze's " inversion of Platonism" and it’s possible consequences for the society and perception of an individual. Deleuze’s conception is based on the theory of Plato's ideas, but he rewrited it and developed his own theory of simulacra. Plato's first motive was the distinction between entities and representations, the original and the copy, then Deleuze reveals a difference already within the images and representations that are divided into copies and simulations. Copies are well-grounded applicants, provided with likeness. Simulacrums are similar to false candidates, arise on the basis of lack of similarity, denote significant distortion and deviation from the original. In the course of the work, it was found that simulation destroys the established classical world of representation and is inextricably linked with eternal returns, naturally selective, but contrary to simple selection. the Models and copies are excluded and not returned, that can return the center again and streamline the chaos. The simulacrum, which has an external similarity to the model, does not provide any productive result at all. The main danger and disadvantage of the simulation is that the simulacrum as a pretender for the conformity of the quality on which he pretends, not only "does not do his work", it is generally absent at all. The functioning of the simulator completely inhibits the process of improving the sphere where it is present, since it is possible to fix certain imperfections of the implemented model, but it is absolutely inconceivable to improve that doesn’t exist. "To invert Platonism" means to put simulations on the same level as copies and images, through the assertion of them in their rights. In such a situation, the invisibility of any selection is not possible anymore. The principle of similarity is destroyed, for the sake of total difference. All is the simulacrum for itself. In this case, it becomes impossible not only for co-existence, life, but also for elementary joint actions that require the development of a common goal, the discussion of the expected result, the establishment of a single rule, acting within the limits of which diverge each in its direction, but to achieve the desired common result, converge for one purpose for them.

Keywords: simulacrum, simulation, model, copy, idea, eternal return, representation.