ЕПІСТЕМОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НАУКОВОГО СОЦІАЛЬНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ
Анотація
Розглянуто філософське обґрунтування наукового прогнозування і основних його різновидів: екстраполяції, експертного опитування, історичної аналогії та моделювання. Метод екстраполяції може бути реалізованим як через індуктивний, так і через дедуктивний шлях розгортання логічних стратегій побудови наукових міркувань. Метод експертних оцінок дозволяє залучити до прогностичного дослідження фахівців, які працюють в різних галузях знань. Метод історичної аналогії може бути реалізований через віднайдення деяких рамкових умов розгортання вузлових історичних подій, які постають своєрідними точками розгалуження суспільного розвитку. Моделювання дозволяє здійснювати дослідження лише деякого аспекту об’єкту для всебічного вивчення саме цього аспекту, виявляти логічні зв’язки його елементів, спосіб його функціонування тощо, що дозволяє розробити на основі виявлених особливостей предмету своєрідну спрощену модель об’єкту моделювання. Специфіка соціального прогнозування, об’єктом якого є нестабільна динамічна система, що самоорганізується, вимагає здійснення наукового передбачення на засадах безперервності та поліваріантності.
Ключові слова: соціальне передбачення, наукове соціальне прогнозування, екстраполяція, експертне опитування, історична аналогія, моделювання, поліваріантність
Рассмотрено философское обоснование научного прогнозирования и основных его разновидностей: экстраполяции, экспертного опроса, исторической аналогии имоделирования. Метод экстраполяции может быть реализован как индуктивным, так и дедуктивным путем развертывания логических стратегий построения научных выкладок. Метод экспертных оценок позволяет привлечь к прогностическому исследованию специалистов, работающих в различных областях знаний. Метод исторической аналогии может быть реализован через нахождение некоторых рамочных условий развертывания узловых исторических событий, которые выступают своеобразными точками разветвления общественного развития. Моделирование позволяет проводить исследования только некоторого аспекта объекта для всестороннего изучения именно этого аспекта, выявлять логические связи его элементов, способ его функционирования и т.п., что позволяет разрабатывать на основе выявленных особенностей предмета своеобразную упрощенную модель объекта моделирования. Специфика социального прогнозирования, объектом которого является нестабильная динамическая самоорганизующаяся система, требует осуществления научного предвидения на основе непрерывности и поливариантности.
Ключевые слова: социальное предвидение, научное социальное прогнозирование, экстраполяция, экспертный опрос, историческая аналогия, моделирование, поливариантность.
Epistemological potential of main instruments of the scientific social prognosis making
It is considered the philosophical justification of scientific prognosis and its main species: extrapolation, expert interviews, historical analogies and modeling techniques. Extrapolation method can be implemented through inductive and deductive way for deployment strategies of logical scientific reasoning constructing. The method of the expert interviews allows to involve in predictive research the professionals working in various fields. The historical analogy can be implemented via finding some framework conditions for the deployment of key historical events that appear peculiar branch point of social development. Modeling techniques allows to research only some aspects of the object for a comprehensive study of this aspect to detect logical relations of its elements, specific of its functioning so that one can develop on the basis of the detected object features original simplified model of modeling object. Specificity of social prognosis making, that has unstable self-organizing dynamical system as its object, requires a scientific foresight based on continuity and multi-variety.
Keywords: social foresight, social scientific prognosis making, extrapolation, expert interviews, historical analogy, modeling techniques, multi-variety.Повний текст:
PDFПосилання
Арутюнов В.Х. Прогностика як наука / В.Х. Арутюнов, В.О. Кравченко. – К. : Товариство «Знання» Української РСР, 1976. – 45 с.
Бетяев С.К. Прогностика: первые шаги науки / С. К. Бетяев // Вопросы философии. – 2003. – № 4. – С. 3-13.
Великий тлумачний словник української мови (з дод. і допов.) / Уклад і гол. ред. Т.В.Бусел. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 1728 с.
Гвишиани Д. Прогностика / Д. Гвишиани, В. Лисичкин. – М. : Знание, 1968. – 91 с.
Герасимов И.Г. Структура научного исследования (философский анализ познавательной деятельности в науке) / И. Г. Герасимов. – М. : Мысль, 1985. – 215 с.
Гражданников Е.Д. Экстраполяционная прогностика: класификационное и математическое моделирование в исторических и прогностических исследованиях / Е. Д. Гражданников. – Нк. : Наука. Сиб. отд-ние, 1988. – 144 с.
Йолон П. Пізнання / П. Йолон // Філософський енциклопедичний словник. – К. : Абрис, 2002. – С. 479-480.
Копнин П. В. Переход от вероятностного знания к достоверному / П. В. Копнин // Логика научного исследования. – М. : Наука, 1965. – С. 177-197.
Косолапов В. В. Методология социального прогнозирования / В. В. Косолапов. – К. : Вища школа, 1981. – 311 с.
Поппер К. Критерий эмперического характера теоретических систем / К. Поппер ; пер. с англ. под ред. В. Н. Садовского // Логика и рост научного знания. Избранные работы. – М. : Прогресс, 1983. – С. 236-239.
Суворов О. В. Прогноз / О. В. Суворов // Новая философская энциклопедия в четырех томах. Том третий. – М. : Мысль, 2001. – С. 358.
Топольськи Є. Як ми пишемо і розуміємо історію. Таємниці історичної нарації / Є. Топольськи ; пер. з польськ. Н. Гончаренко. – К. : К.І.С., 2012. – 400 с.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.