МОРАЛЬНІСТЬ ЯК ЦІННІСНИЙ МОДУС УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ

Л. М. Панченко

Анотація


Досліджено  роль  і  місце  моральних  начал  у  структурі  вищої  освіти.  Освіта визначена як особливий тип предметної реальності, яка за допомогою комунікації формує та  модернізує  культурні  способи  опредмечування  вироблених  наукою  знань.  Вона  є соціально-ціннісний процес суб’єктно-суб’єктних стосунків, в якому має місце трансляція найновіших для суб’єкта теоретичних уявлень про сутність та закономірності розвитку природної та соціальної дійсності.  Дослідження  морального  вектора  в  університетській  освіті  розкрило  моральні цінності  соціуму  як  смислоутворюючі  начала  освіти,  а  останнє  –  як  найдієвіший  та ефективний канал трансляції моральних цінностей. 

Ключові слова: моральність, моральний вектор, освіта, університетська освіта, імператив, особистість, інформаційно-комунікаційна освітня парадигма

Исследовано роль и место нравственных начал в структуре высшего образования. Образование определено как особенный тип предметной реальности, которое с помощью коммуникации  формирует  и  модернизирует  культурные  способы  опредмечивания выработанных наукой знаний. Образование представляет социально-ценностный процесс субъектно-субъектных  отношений,  в  котором  имеет  место  трансляция  новейших теоретических  представлений  о  сущности  и  закономерностях  развития  природной  и социальной действительности. Исследование  морального  вектора  в  университетском  образовании  раскрыло моральные  ценности  социума  как  как  системообразующие  начала,  а  само  оно представлено  как  самый  действенный  и  эффективный  канал  трансляции  нравственных ценностей.

Ключевые  слова:  нравственность,  нравственный  вектор,  образование, университетское  образование,  императив,  личность,  информационно-коммуникационная образовательная парадигма.

The  analyzing  of  the  role  and  place  of  the  ethic  principles  in  the  education  structure. Education  is  certain  as  special  type  of  subject  reality  which  by  communication  forms  and modernizer cultural method of opredmechuvannya, by viroblennikh science of knowledge’s. It is the  social'no-cinnostniy  process  of  subjection  -  subjectnikh  relations  in  which  translation  of noveyshikh has a city for subject of theoretical imaginations about essence and conformities to law of development of natural and social reality. It was found that the decisive determinant of the genesis of  university education is the concrete historical format of society, so the effectively accomplished functions of education and ongoing development are a priori impossible when ignoring the defining trends of social entity – those megatrends which have decisive, imperative influence on the society formation in general and education as its integral compound part in particular. The  research  of  the  ethic  vector  in  education  has  required  to  differ  according  to  the essence «morality» and «ethic» categories as external and internal in the process of transmission and  mastering  of  science  knowledge,  of  its  realization  on  practice.  Ethic  society  values  are represented as  a system forming principle of education content and the  education as the most efficient transmission channel of ethic values. In this dialectical bunch the communicative nature is shown, modern ethic imperative for all who are engaged in science and specialists training of XXI century are formed.

Key  words:  morality,  moral  vector,  education,  university  education,  imperative, personality, informacionno-kommunikacionnaya educational paradigm.

Повний текст:

PDF

Посилання


Шюц А. Структура повседневного мышления / А. Шюц // Социалистические исследования, – 1988. – № 2. – С. 129–137.

Этика / под ред. И. В. Кузнецова. – Одесса : изд-во ОНМА, 2006. – 100 с.

Цивилизационные модели современности и их исторические корни / под ред. Ю. Н. Пахомов, С. Б. Крымский. – К. : Наукова думка, 2002. – 632 с.

Зеленкова И. Л. Этика: учебное пособие для студентов вузов / Инесса Зеленкова. – Минск : Тетра Системс, 2003. – 352 с.

Эпштейн М. Информационный взрыв и травма постмодернизма / М. Эпштейн // Звезда. – 1999. – № 11


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.