ФИЛОСОФСКАЯ ЭССЕИСТИКА КАК ОПЫТ САМОПОЗНАНИЯ ЧЕЛОВЕКА

Анотація

Статья представляет собой попытку рассмотрения жанровой формы эссе как факта философской антропологии, так как речь идет об экзистенциализации философско-антропологических размышлений. Эссе стало не только инновационной художественной формой, но и возможностью для множества авторов XX-XXI веков способом обретения личной языковой автономии, интуиции, овеществленной эмоции, проблематизации опыта Другого. Основная интенция эссе – это обращенность взгляда пишущего на себя, это опыт, поставленный на самом себе. Эссе как форма коммуникации объединяет и объективизирует в себе следующие интеллектуальные процедуры: первая – это саморефлексия, вторая - интерпретация и третья предвтавляет собой проблематизацю как интеллектуальную процедуру.

Ключевые слова: философская антропология, саморефлексия, интенция, эссе, интерпретация, интуиция, опыт, языковая автономия.

Стаття є спробою розглянути жанрову форму есе як факт філософської антропології, так як мова йде про екзистенціалізацію філософсько-антропологічних роздумів. Есе стало не тільки інноваційною художньою формою, а й можливістю для безлічі авторів XX-XXI століть способом набуття особистої мовної автономії, інтуїції, яка виражена в емоціях, в проблематизації досвіду Іншого. Основна інтенція есе – це спрямованість погляду того кто пише на себе, це досвід, який він ставить на самому собі. Есе як форма комунікації об'єднує і об'ективізує в собі такі інтелектуальні процедури: перша − це саморефлексія, друга, дослідницька і третя інтелектуальна процедура являє собою проблематизацію.

Ключові слова: філософська антропологія, саморефлексія, інтенція, есе, інтерпретація, інтуїція, досвід, мовленнєва автономія.

This or that era are constantly forming in the minds of contemporaries the most probable constants of an image of an individual and their life path. For philosophical anthropology as an independent science, a person appears as a certain anthropological integrity. Philosophical anthropology of the XXI century deconstructs former too abstract, schematic, familiar, and predictable image of a person. The central issue is not as much a problem of an individual as the problem of their self-determination. This article is an attempt to review the essay as a fact of philosophical anthropology. The essay grew not only in an innovative art form, but for multiple authors of the XX-XXI centuries it grew into a way of gaining personal mental and linguistic autonomy, intuition, materialized emotions, and problematization experience of Others. In the works of Adorno, Deleuze, Berdyaev, Losev, Meyer, Shestov, Shpet, Kierkegaard, Nietzsche, Freud, Camus, Sartre, and Foucault it is observed a radical reassessment of the scientific, strictly logical knowledge about individual, the issue of rootedness of a human in objective reality, an attempt to "cover" the life of man in its concreteness. The image of an abstract ―general-man‖ appeared too abstract, mechanistic, predictable, which mismatches the deepest human passions and emotions. The XX century brought us lots of brilliant samples of literary and philosophical essays. Among them is ―What is Literature?‖ by Jean-Paul Sartre, ―The Myth of Sisyphus‖ by Albert Camus, ―The Image of Proust‖ by Walter Benjamin, and many others. These authors are known as philosopher-writers famous particularly due to their essays. The idea in the essay is developed in the most unexpected and opposite directions, covering the entire field of opportunities. Neither mono-language, no any method can no longer seriously claim to be complete mastery of reality, to displace other preceding methods. All codes, languages, schools of philosophy, art schools are now signs of cultural language, together showing the new polyphonic works of the human spirit. Therefore contemporary art, literature, and philosophy, constantly mix different genres and methods, concepts and images from different eras and systems, creating a cultural metalanguage alphabet, moving towards its universal application.

Keywords: philosophical anthropology, self-reflection, intention, essay, interpretation, intuition, experience, linguistic autonomy.