ДУХОВНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ МОЛОДІ (ФІЛОСОФСЬКО-ОСВІТНЄ ОСМИСЛЕННЯ)

О. Д. Джура

Анотація


У статті обґрунтована теза, що професійна орієнтація молоді у своїй основі повинна мати не матеріальні, а духовні цінності. Матеріальні інтереси, такі як особиста вигода від професійної діяльності або виконання соціально значущих ролей, мають бути підпорядковані духовним цінностям – самореалізації особистості, інтеграції та розвитку суспільства, забезпеченню основних прав і свобод усіх членів суспільства, утвердження індивідуальної та колективної гідності. Усі ці цінності утверджує освіта, однак професійна орієнтація надає їм конкретики і прагматичної спрямованості. Завданням педагогічних працівників є виховання майбутніх фахівців таким чином, щоб, залишивши школу, вони були здатні привносити в життя красу, розповсюджуючи її на працю, на стосунки між людьми. Головні елементи духовної культури неможливо формувати окремо один від іншого. Вони є взаємопов’язаними між собою. Згадуючи про екологію, ставлення людини до довкілля, не можна обминути питання про красу живого й неживого у світі, про обов’язок людини перед природою. Підґрунтям естетичного виховання школярів має стати викладання дисциплін художнього циклу, яке триває протягом усього шкільного життя учня. Однак, на різних етапах навчання воно повинно здійснюватись по-різному і щодо змістовних акцентів, і в організаційній площині – з урахуванням логіки самого предмету та вікових особливостей дітей. Художній розвиток школярів – це складова системи естетичного виховання, яке починається з раннього дитинства. Головне завдання трудового виховання й профорієнтаційної діяльності зокрема – сформувати в кожного учня загальну налаштованість на сумлінну творчу працю, спрямувати його вбік духовного вибору професій.

Ключові слова: професійна орієнтація, молодь, духовні цінності, етичне виховання, художнє навчання, екологічне виховання.

 

В статье обоснован тезис, что профессиональная ориентация молодежи в своей основе должна иметь не материальные, а духовные ценности. Материальные интересы, такие как: личная выгода от профессиональной деятельности или выполнения социально значимых ролей, должны быть подчинены духовным ценностям – самореализации личности, интеграции и развитию общества, обеспечению основных прав и свобод всех членов общества, утверждению индивидуального и коллективного достоинства. Все эти ценности утверждает образование, однако профессиональная ориентация придает им конкретику и прагматическую направленность. Задачей педагогов является воспитание будущих специалистов таким образом, чтобы, закончив школу, они были способны привносить в жизнь красоту, распространяя ее на труд, на отношения между людьми. Главные элементы духовной культуры невозможно формировать отдельно друг от друга. Они взаимосвязаны между собой. Вспоминая об экологии, отношении человека к окружающей среде, нельзя обойти вопрос о красоте живого и неживого в мире, об обязанности человека перед природой. Основой эстетического воспитания школьников должно стать преподавание дисциплин художественного цикла, которое продолжается в течение всей школьной жизни ученика. Однако, на разных этапах обучения оно должно осуществляться по-разному и с разными содержательными акцентами, а в организационной плоскости – с учетом логики самого предмета и возрастных особенностей детей. Художественное развитие школьников – это составляющая системы эстетического воспитания, которое начинается с раннего детства. Главная задача трудового воспитания и профориентационной деятельности в частности – сформировать у каждого ученика общую настроенность на добросовестный творческий труд, направить его в сторону духовного выбора профессий.

Ключевые слова: профессиональная ориентация, молодежь, духовные ценности, нравственное воспитание, художественное обучение, экологическое воспитание.

 

The article substantiates the thesis that the vocational guidance of young people basically should not have material but spiritual values. Material interests, such as the personal benefit of the professional activity or the performance of socially significant roles should be subordinated to spiritual values – self-identity, social integration and social development, implementation of human rights and fundamental freedoms of all members of society, strengthening of the individual and collective dignity. All these values are strengthen due the education, but vocational guidance provides them with concrete and pragmatic orientation. The task of the teaching staff is to educate future professionals so that, having left school, they were able to bring to life the beauty, spreading it to work, to relationships between people. The main elements of spiritual culture can not be formed apart from one another. They are interconnected with each other. Speaking of the environment, human attitude to the environment, nobody can avoid the question of the beauty of living and non-living world, human duty to nature. The basis of aesthetic education in schools should be the teaching of the disciplines of artistic cycle that should last throughout the school life of the student. However, at various stages of training it should be done in different ways, emphasis on different content and in the organizational aspect – to be based on the logic of the subject and age characteristics of children. The artistic development of students is a component of aesthetic education that begins in early childhood. The main task of labor education and career guidance activity in particular – to form each student's overall readiness for honest creative work, to direct him/her to the spiritual choice of profession.

Keywords: vocational guidance, youth, spiritual values, moral education, art education, environmental education.


Повний текст:

PDF

Посилання


Анастази А. Дифференциальная психология. Индивидуальные и групповые различия в поведении / А. Анастази; пер. с англ.. – М.: Апрель Пресс: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – 752 с.

Біблія. Книги Священного Писання Старого та Нового Завіту в українському перекладі з паралельними місцями та додатками / Переклад патріарха Філарета (Денисенка). – К.: Видання Київської Патріархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, 2004. – 1407 с.

Макаренко А. С.Методика організації виховного процесу / А.С. Макаренко // Макаренко А.С. Твори : у 7 т. – К., 1954. – Т. 5: Загальні питання теорії педагогіки в радянській школі. – С. 9-109.

Павлов І. П. Вибрані твори / І. П. Павлов ; За ред. Є.Б. Бабського. – К. : АН УРСР, 1949. – 403 с.

Песталоцци Г.Г. Избр. педагогические произведения /И.Г. Песталоцци /пер. под ред. М. Ф. Шабаевой. [Подг. текста, вводная статья и прим. В. А. Ротенберг], т. 1-3. – М., 1961. – 265 с.

Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину /В.О. Сухомлинський // Сухомлинський В.О. Вибр.твори: У 5-ти т. – Т.2. – К., 1976. – С. 149-416.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.546394

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.