ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА І СУЧАСНІ ПАРАДИГМИ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ НОВОЇ ІНСТИТУЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Анотація

У статті обґрунтовується, що глобалізація – це об’єктивний, багатомірний процес якісних змін у різних сферах громадського життя, який визначає пріоритетні тенденції сучасного розвитку і суттєво впливає на розробку національних і міжнародних стратегій розвитку, це загальна модель розвитку виробництва, створення технологій, управління, соціальних структур, політичної організації, культури і цінностей, процес, що веде до підсилення наднаціональних установ і в кінці кінців – до єдиної глобальної спільноти. Разом із тим, глобалізація та її породження – глобалізм – як симбіоз глобальних мегакорпорацій, міжнародних установ і країн-глобалізаторів не є результатом конфліктів між країнами або глобальною конкуренцією, а є все більше і більше зростаючою владою мегакорпорацій над державами-націями і країнами. Головною проблемою останнього є неконтрольоване збільшення населення і споживання природних ресурсів. При цьому протягом 70-90-х років ХХ ст. у громаді зміцнювалося уявлення, що основою нової влади є не статус людини, а її реальні здібності до творчої діяльності, освоєння, обробки продукту інформації та знань. Нині утворюється своєрідний трикутник взаємозв’язку: глобалізація – глобальне інформаційне суспільство – сталий розвиток.

Ключові слова: глобалізація, глобалізм, посткапіталізм, постіндустріалізм, постекономізм, інформаційне суспільство, інтелектуальне суспільство, суспільство знань, ноосферне суспільство.

В статье обосновывается, что глобализация – это объективный, многомерный процесс качественных изменений в различных сферах общественной жизни, который определяет приоритетные тенденции современного развития и существенно влияет на разработку национальных и международных стратегий развития, это общая модель развития производства, создания технологий, управления, социальных структур, политической организации, культуры и ценностей, процесс, который ведет к усилению наднациональных учреждений и в конце концов – к единому глобальному сообществу. Вместе с тем, глобализация и ее порождение – глобализм – как симбиоз глобальных мегакорпораций, международных организаций и стран-глобализаторов не является результатом конфликтов между странами или глобальной конкуренции, а является все больше и больше растущей властью мегакорпораций над государствами-нациями и странами. Главной проблемой последнего является неконтролируемое увеличение населения и потребления природных ресурсов. При этом в течение 70-90-х годов ХХ века. в обществе укреплялось представление, что основой новой власти является не статус человека, а его реальные способности к творческой деятельности, освоения, обработки продукта информации и знаний. Сейчас образуется своеобразный треугольник взаимосвязи: глобализация – глобальное информационное общество – устойчивое развитие..

Ключевые слова: глобализация, глобализм, посткапитализм, постиндустриализм, постекономизм, информационное общество, интеллектуальное общество, общество знаний, ноосферное общество.

The article argues that globalization is an objective, multidimensional process of qualitative changes in various spheres of social life that determines the priority trends of contemporary development and significantly influences the development of national and international development strategies; this is a general model of production development, technology creation, management, social structures, political organization, culture and values, a process that leads to the strengthening of supranational institutions and, ultimately, to a single global the company At the same time, globalization and its origin – globalism – as a symbiosis of global megacorporations, international organizations and globalization countries is not the result of conflicts between countries or global competition, but is an increasingly increasing power of megacorporations over nation-states and countries. The main problem of the latter is uncontrolled increase in population and consumption of natural resources. At the same time during the 70-90s of the XX century. In society, the idea was strengthened that the basis of the new power is not the status of a person, but his real ability to creative activity, mastering, processing the product of information and knowledge. Now a peculiar triangle of interconnections is formed: globalization – a global information society – sustainable development.

Key words: globalization, globalism, post-capitalism, post-industrialism, post-communism, information society, intellectual society, society of knowledge, noosphere society.