ПРОЕКТИВНА СУТНІСТЬ ЛЮДИНИ ЯК ЧИННИК ВИЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН

О. Я. Кушнір

Анотація


Передбачення є важливим інструментом активного пристосування людини до навколишнього світу. Воно покликане не стільки використовувати наші інстинкти або пам’ять для успішної відповіді на зовнішні виклики, скільки саме створює такі виклики для світу, а точніше змінює його, тим самим формуючи власними силами підстави для передбачення майбутнього: адже те, що ми дещо робимо для майбутнього, дає нам щонайменше додаткові аргументи бути впевненими у тому, що майбутнє визначатиметься у тому числі й нашими вчинками. Карл Попер не лише не відкидає проективності людського буття на підставі критики ним утопій, але й обґрунтовує у тісній взаємодії з антропологічними дослідженнями власну епістемологічну програму передбачень, яка також цілком може бути використана для побудови соціальних передбачень. Однак, його вчення про передбачення потребує доповнення аналізом ціннісних підстав здійснення людиною певних припущень щодо майбутнього. Досягнуто розуміння необхідності принципово нового, а саме ґрунтованого на ціннісній визначеності концептуального підходу до визначення сутності наукоцентричних та наукобіжних тенденцій у здійсненні соціальних передбачень як втілень єдиного феномену соціального передбачення. Для сучасної соціально-теоретичної думки характерним є підхід не лише до особистості, але і до суспільства як до відкритої у майбутнє форми буття. Філософський аналіз ціннісних засад соціального буття людей є головним напрямом виявлення тих соціальних релевантностей, які готують наше соціальне майбутнє.

Ключові слова: проект, передбачення, соціальне передбачення, цінності, соціальні зміни, утопія.

 

Предсказание является важным инструментом активного приспособления человека к окружающему миру. Оно призвано не столько использовать наши инстинкты или память для успешного ответа на внешние вызовы, сколько само создает такие вызовы миру, а точнее меняет его, тем самым формируя собственными силами основания для предсказания будущего: ведь то, что мы нечто делаем для будущего, дает нам минимум дополнительные аргументы быть уверенными в том, что будущее будет определено в том числе и нашими поступками. Карл Поппер не только не исключает проективности человеческого бытия на основании своей критики утопий, но и обосновывает в тесном взаимодействии с антропологическими исследованиями собственную эпистемологическую программу предсказаний, которая также вполне может быть использована для построения социальных предсказаний. Однако, его учение о предсказании нуждается в дополнении анализом ценностных оснований осуществления человеком определенных предположений относительно будущего. Достигнуто понимание необходимости принципиально нового, а именно основанного на ценностной определенности концептуального подхода к определению сущности наукоцентричной и наукостремительной тенденций в осуществлении социальных предсказаний как воплощений единого феномена социального предвидения. Для современной социально-теоретической мысли характерен подход не только к личности, но и к обществу как к открытой в будущее форме бытия. Философский анализ ценностных оснований социального бытия людей является главным направлением выявления тех социальных релевантностей, которые готовят наше социальное будущее.

Ключевые слова: проект, предсказания, социальное предвидение, ценности, социальные изменения, утопия.

 

Prediction is an important tool for the active adaptation of a person to the outside world. It is intended not only to use our instincts or memory to successfully answer external challenges, but to create such challenges for the world itself, or to precisely change it, thus forming the basis of our own forces for predicting the future: because we do something for the future, gives us at least additional arguments to be sure that the future will be determined by our actions as well. Karl not only does not reject the projectiveness of human being on the basis of criticism of utopias, but also substantiates, in close cooperation with anthropological studies, his own epistemological prediction program, which may well be used to construct social predictions. However, his doctrine of foresight needs to be complemented by an analysis of the value grounds for the person to make certain assumptions about the future. There is an understanding of the necessity of a fundamentally new, namely, the conceptual approach based on the value definiteness of the definition of the essence of science-centered and outrageous tendencies in the implementation of social predictions as embodiments of a single phenomenon of social prediction. For contemporary socio-theoretical thought, an approach is characteristic not only to personality, but also to society as an open to the future form of being. Philosophical analysis of the values of social life of people is the main direction of identifying those social relevance that prepare our social future.

Key words: project, prediction, social prediction, values, social changes, utopia.

 

 

 


Повний текст:

PDF

Посилання


Бек У. Общество риска : На пути к другому модерну / Ульрих Бек [перевод с немецкого В.Седельника и Н.Федоровой]. – М: Прогресс-Традиция, 2000. – 384 с.

Бек У. Что такое глобализация? / У. Бек ; [пер. с нем. А. Григорьева и В. Седельника]. – М. : Прогресс-Традиция, 2001. – 304 с.

Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д.Белл ; [пер. с англ..]. – М.: Academia, 1999. – 956 с.

Блох Э. Принцип надежды / Э.Блох ; [пер. с нем.] // Утопия и утопическое мышление : антология зарубежной литературы. – М.: Прогресс, 1991. – С.49-78.

Бойченко М.І. Системне конструювання соціальної реальності як умова можливості майбутнього /М.І.Бойченко // Гілея. – К., 2011. – Випуск 44. – С. 246-254.

Гражданников Е.Д. Экстраполяционная прогностика: класификационное и математическое моделирование в исторических и прогностических исследованиях / Е. Д. Гражданников. – Нк. : Наука. Сиб. отд-ние, 1988. – 144 с.

Жариков Е. С. Проблема предсказания в науке / Е.С. Жариков// Логика и методология науки. – М.: Наука, 1967. – C. 67-72.

Кант И. Критика практического разума / И. Кант; [пер. с нем.] // Кант И. Сочинения: в 6 т. – М. : Мысль, 1965. – Т. 4 (1). – С. 120-195.

Луман Н. Поняття цілі і системна раціональність: щодо функції цілей у соціальних системах / Н. Луман ; [пер. з нім. М. Бойченко, В. Кебуладзе].– К. : Дух і літера, 2011. – 335 с.

Луман Н. Світовий час і системна історія /Н.Луман; [пер. з нім. М. Бойченко] // Луман Н. Час і системна раціональність. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – С. 7-49.

Пирожкова С.В. Проблема научного предвидения в философии К. Поппера /С.В.Пирожкова // Вопросы философии. – 2009. – №6. – С. 160-176.

Плеснер Г. Ступени органического и человек /Г.Плеснер ; [пер. с нем. А. Филиппова] // Проблема человека в западной философии. – М.: Прогресс, 1988. – С. 96-151.

Поппер К. Відкрите суспільство і його вороги: в 2-х т. / Карл Поппер ; [пер. з англ. О. Буценка]. – К. : Основи, 1994. – Т.1. – 444 с.

Поппер К. Р. Логика и рост научного знания /К.Р.Поппер ; [пер. с англ.]. – М.: Прогресс, 1983. – 364 с.

Поппер К. Р. Мир предрасположенностей /К.Р.Поппер ; [пер. с англ.] // Эволюционная эпистемология и логика социальных наук: Карл Поппер и его критики. – М.: Эдиториал УРСС, 2000. – С. 176-209.

Поппер К. Р. Объективное знание. Эволюционный подход. /К.Р.Поппер ; [пер. с англ. Д. Г. Лахути. Отв. ред. В. Н. Садовский]. – М.: Эдиториал УРСС, 2002. – 384 с.

Поппер К. Р. Эволюционная эпистемология /К.Р.Поппер ; [пер. с англ.] // Эволюционная эпистемология и логика социальных наук: Карл Поппер и его критики. – М.: Эдиториал УРСС, 2000. – С.57-74.

Сартр Ж.П. Экзистенциализм – это гуманизм /Ж.-П.Сартр ; [пер. с фр.] // Ницше Ф., Фрейд З., Фромм Э.,Камю А., Сартр Ж.П. Сумерки богов. – М.: Политиздат,1990. – С. 319-344.

Тоффлер Э. Третья волна / Э. Тоффлер ; [пер. с англ.]. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2002. – 776, [8] с. – (Philosophy).

Хилькевич А. П. Гносеологическая природа гипотезы /А.П. Хилькевич. – Минск: Изд-во БГУ, 1974. – 160 с.

Чурмантаєв П.С. Філософське обґрунтування Карлом Поппером можливості розвитку здатності до наукового передбачення /П.С.Чурмантаєв // Політологічний вісник. – 2011. – № 54. – С. 67-74.

Шеффер Ж.-М. Конец человеческой исключительности / Ж.-М.Шеффер; [пер. с фр. С.Н. Зенкина]. – М.: Новое литературное обозрение, 2010. – 392 с.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1064689

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.