ДОСЛІДЖЕННЯ ЦИВІЛІЗАЦІЇ У ІСТОРИКО-АНТРОПОЛОГІЧНОМУ ВИМІРІ

Т. І. Чаркіна

Анотація


У процесі глобалізації постають питання цивілізаційного та культурного розвитку людства. Цивілізаційне взаєморозуміння та діалог культур – нагальна потреба сьогодення. Дослідження цивілізації у історико-антропологічному вимірі сприяє реконструкції історичної реальності: вивченню методології досліджень, свідомості людей, характеру відносин у суспільстві, виявленню сутності цивілізацій.

Мета роботи полягає у дослідженні цивілізації в історико-антропологічному вимірі. Завдання - у осягненні методологічних принципів вчень про цивілізацію; розгляді цивілізації в історико-антропологічному аспекті, тобто через визначення психологічних, духовних, релігійних, етичних, ментальних особливостей у процесі історичного розвитку.

Історико-антропологічний простір поєднує наукові дослідження з філософії, соціальної і етнічної психології, соціології, географії та ін. Міжпредметні зв’язки історичної антропології з філософією історії сприяють дослідженням культурних епох, народів, звичаїв, традицій, їх світорозуміння. Звернення до історико-антропологічних досліджень цивілізації має велике значення для розвитку історичного пізнання, є його розвитком та збагаченням, розширює його методологічні пошуки.

Ключові слова: цивілізація, історико-антропологічний простір, культура, методологія, діалог культур.

 

В процессе глобализации возникают вопросы цивилизационного и культурного развития человечества. Цивилизационное взаимопонимание и диалог культур - насущная потребность сегодняшнего дня. Исследование цивилизации в историко-антропологическом измерении способствует реконструкции исторической реальности: изучению методологии исследований, сознания людей, характера отношений в обществе, выявлению сущности цивилизаций.
Цель работы заключается в исследовании цивилизации в историко-антропологическом измерении. Задача - в постижении методологических принципов учений о цивилизации; рассмотрении цивилизации в историко-антропологическом аспекте, то есть через определение психологических, духовных, религиозных, этических, ментальных особенностей в процессе исторического развития.

Историко-антропологическое пространство объединяет научные исследования по философии, социальной и этнической психологии, социологии, географии и др. Межпредметные связи исторической антропологии с философией истории способствуют исследованиям культурных эпох, народов, обычаев, традиций, их миропонимания. Обращение к историко-антропологическим исследованиям цивилизации имеет большое значение для развития исторического познания, является его развитием и обогащением, расширяет его методологические поиски.

Ключевые слова: цивилизация, историко-антропологический пространство, культура, методология, диалог культур.

 

 In the process of globalization, the issues of civilizational and cultural development of mankind arise. Civilizational mutual understanding and the dialogue of cultures is an urgent need of the present day. The study of civilization in the historical-anthropological dimension contributes to the reconstruction of historical reality: to the study of the methodology of research, the consciousness of people, the nature of relations in society, the identification of the essence of civilizations.

The aim of the work is to study the civilization in the historical-anthropological dimension. The task is to understand the methodological principles of the doctrines of about civilization; the consideration of civilization in the historical and anthropological aspect, that is, through the definition of psychological, spiritual, religious, ethical, mental features in the process of historical development.

The historical and anthropological space unites scientific research in philosophy, social and ethnic psychology, sociology, geography, etc. The interdisciplinary ties of historical anthropology with the philosophy of history contribute to the research of cultural epochs, peoples, customs, traditions, their outlook. Appeal to historical and anthropological studies of civilization is of great importance for the development of historical knowledge, it is its development and enrichment, it expands its methodological search.

Key words: civilization, historical and anthropological space, culture, methodology, dialogue of cultures.

 


Повний текст:

PDF

Посилання


Блок М. Апология истории / М. Блок // Апология истории. Феодальное общество. – М. : Наука, 1973 – 254с.

Блок М. Короли – чудотворцы/ М. Блок. – М. : Языки русской культуры, 1998 – 712 с.

Бродель Ф. Средиземное море и средиземноморский мир в эпоху Филиппа II : в 3х т. – Роль среды / Ф. Бродель. – М. : Языки славянской культуры, 2002 – Т.1. – 496 с.

Гергилов Р. Е. Норберт Элиас и «Школа Анналов». // Клио. 2004. N 1 (24).

Гердер И.Г. Идеи о философии истории / И.Г. Гердер. – М. : Наука, 1977. – 502с.

Гофф Ле Ж. Цивилизация Средневекового Запада / Ж. Ле Гофф. – М. : Прогресс, 1992. – 541 с.

Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера земли/ Л.Н. Гумилев. – СПб. : Кристалл, 2001 – 639с.

Гуревич А.Я. Историческая антропология: проблемы социальной и культурной истории / А.Я. Гуревич // История – нескончаемый спор – М. : РГГУ, 2005. – С. 288–299.

Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолствующего большинства/ А.Я. Гуревич. – М. : Искусство, 1990 – 395с.

Данилевский Н.Я. Россия и Европа / Н.Я. Данилевский.– М. : Книга, 1991 –572с.

Дюби Ж. Куртуазная любовь и перемены в положении женщин во Франции XII в. / Ж. Дюби/ Одиссей. – М. : Наука, 1990 – С.90–97.

Избранные произведения: Пер. с нем. / Сост., общ. ред. и послесл. Ю. Н. Давыдова; Предисл. П. П. Гайденко. — М.: Прогресс, 1990. —808 с.

Лотман Ю.М. Сотворение Карамзина / Ю.М. Лотман. – М. : Книга, 1987. – 336с.

Тойнби А.Дж. Постижение истории : в 2х т. / А.Дж. Тойнби.– М. : Айрис – Пресс, 2004 – Т.1 – 638с.

Успенский Б.А. Восприятие истории в Древней Руси и доктрина «Москва – Третий Рим» / Б.А. Успенский // Этюды о русской истории. – М. : Academia, 2002. – с.89 – 148.

Февр Л. История и психология / Л. Февр // Бои за историю. – М. : Наука, 1991. – С. 97–108.

Февр Л . От Шпенглера к Тойнби / Л. Февр // Бои за историю – М. : Наука, 1991 с.72 – 96.

Февр, Л. Торговец XVI века / Л. Февр //Бои за историю – М. : Наука, 1991. – С. 217–238.

Фюре Ф. О некоторых проблемах, поставленных развитием количественной истории / Ф. Фюре // Философия и методология истории. – М. : Прогресс, 1977. – С.245–262.

Цивилизационные модели современности и их исторические корни – К. : Наукова думка, 2002 – 630с.

Шмитт Ж.-К. Сны Гвиберта Ножанского / Ж.-К. Шмит // Одисей. 2010-2011. – М.: Наука, 2012. – С. 351–378.

Шпенглер О. Закат Европы: очерки морфологии мировой истории : в 2х т. / О. Шпенглер. – Минск : Попурри, 1999 – Т.2. – 719с.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1300209

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.