МЕТАФІЗИКА АГРЕСІЇ: СМИСЛИ ТА ДУАЛІСТИЧНА ПРИРОДА
Анотація
У статті розглядаються концептуальні проблеми філософсько–психологічного дослідження агресії як цілісного феномену людського буття і обгрунтовується дуалістична природа агресії. Виходячи з амбівалентності значення агресії в людському бутті, амбівалентності, яка обумовлена антропо–онтологічно, визначаються основні смисли дуалістичної природи агресії. Комплементарно окреслюються смислові контури та характеристики поняття «агресія».
Ключові слова: метафізика, агресія, людська деструктивність, смисл, дуалістична природа агресії, метафізика агресії.
В статье рассматриваются концептуальные проблемы философско-психологического исследования агрессии как целостного феномена человеческого бытия и обосновывается дуалистическая природа агрессии. Исходя из амбивалентности значение агрессии в человеческом бытии, амбивалентности, которая обусловлена антропо- онтологически, определяются основные смыслы дуалистической природы агрессии. Комплементарно определяются смысловые контуры и характеристики понятия «агрессия».
Ключевые слова: метафизика, агрессия, человеческая деструктивность, смысл, дуалистическая природа агрессии, метафизика агрессии.
In the article the conceptual problems of philosophical and psychological study of aggression as a holistic phenomenon of human existence and justified dualistic nature of aggression. Based on the ambivalence meaning in human existence aggression, ambivalence, which is caused by anthropo-ontologically, defines the basic meanings of the dualistic nature of aggression.
А standard image of aggression is that of an animal in the wild trying to take over some other animal’s territory or attacking it to eat it. In human contexts, aggression often invokes anger, uncontrolled range, and belligerence. However, this negative concept, when it is specifically connected to males qua males or to workers in certain professions (sales, management, law, philosophy, politics) often takes on positive associations. In a civilized society, physical aggression is likely to land one in a jail or a mental institution. But males and workers in certain professions are not required to physically attack or eat their customers and coworkers to be considered aggressive. In these contexts, aggression is thought to be related to more positive concepts such as power, activity, ambition, authority, competence, and effectiveness – concepts that are related to success in these professions. And exhibition of these positive concepts is considered evidence that one is, or has been, aggressive.
It is outlined complementary the lines of meaning and characteristics of concept «aggression», highlighting the problem human destructiveness.
Due to the eccentricity of the human condition in the world «I» always split: it is fighting two major, necessary but oppositely directed forces – positive, constructive, and that creates and negative, destructive, which generating fundamental irresolvable conflict, causing enormous variety and complexity of human behavior, positivity and negativity is determined advantage of one of the forces.
As for the prospects of philosophical and anthropological studies of aggression, we associate with heuristic potential «Anthropology limits», which provides opportunities to avoid the one-dimensional perception of aggression as an exceptional manifestation of human destructiveness, and in its relationship with transgression, human capacity for transcendence.
Key words: metaphysics, aggression, human destructiveness, meanings, dualistic nature of aggression, aggression metaphysics.
Повний текст:
PDFПосилання
Аристотель. Метафизика / Аристотель. Перевод с греческого П. Д. Первова и В. В. Розанова. – М. : Институт философии, теологии и истории св. Фомы, 2006. – 232 с.
Бикова Т. В. Агресія у теоретичній площині філософської антропології : методологічні проблеми осмислення / Т. В. Бикова // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Філософія. – 2013. – Вип. 40 (2). – С. 33–46. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhnpu_filos_2013_40(2)__7
Бут В. В. Конструкт «людської деструктивності» як предмет соціально–філософського аналізу / В. В. Бут // Гуманітарний вісник ЗДІА. – 2013. – № 52. – С. 89–99.
Воронкова В. Г. Метафізичні виміри людського буття (проблеми людини на зламі тисячоліть) : [монографія] / В. Г. Воронкова. – Запоріжжя : Павел, 2000. – 176 с.
Гегель Г. В. Ф. Философия религии / Г. В. Ф. Гегель; [пер. с нем.
М. И. Левиная]. – М. : Мысль, 1975. – Философское наследие. – Т. 66 (1). – 532 с.
Кант И. Религия в пределах только разума / Иммануил Кант // Сочинения в шести томах. – М. : Мысль, 1966. – Т. 4. – Ч. 1. – С. 259–298.
Лелека О. В. Деконструкція зла : соціальна трансформація від радикального до банального. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук /О. В. Лелека. − К., 2015. − 187 с.
Лоренц К. Агрессия (так называемое зло) / К. Лоренц. – Спб. : Амфора, 2001. – 349 с.
Марк Аврелий. Размышления / Марк Аврелий. – Спб. : Эксмо, 2008. – 416 с.
Мен–Цзы / Перевод с кит. В. С. Колоков. – Спб. : Петербургское Востоковедение, 1999. – 352 с.
Можгинский Ю. Б. Агрессия подростков : эмоциональный и кризисный механизм / Ю. Б. Можгинский. – Санкт–Петербург : Лань, 1999. – 127 c.
Мойсеєва О. Є. Психологія агресивності підлітків / О. Є. Мойсеєва. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. – Київ, 2011. – 42 с.
Мэй Р. Сила и невинность : в поисках истоков насилия / Р. Мэй. – М. : Смысл, 2001. – 319 с.
Ницше Ф. Генеалогия морали / Фридрих Ницше // Сочинения в 2 т. Т. 2. – М. : Мысль, 1990. – 829 с.
Пилецкий С. Г. Феномен человеческой агрессивности /
С. Г. Пилецкий // Вопросы философии. – 2008. – № 10. – С. 60–75.
Cпіноза Бенедикт [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Бенедикт_Спіноза.
Фельдман О. Б. Альтруїзм та егоманія : роздуми над реаліями сучасного суспільного життя та перспективи людини : [монографія] / О. Б. Фельдман. – Х. : В. В. Кудлай, 2012. – 220 с.
Философские трактаты Сюнь–Цзи. Исследование. Перевод. Размышление китаеведа / Сост. Е. В. Якимова. – М. : Наталис, 2005. – 432 с.
Фрейд А. Психология «Я» и защитные механизмы / Анна Фрейд;
[пер. с англ. М. Р. Гинзбурга]. – М. : Педагогика–Пресс, 1993. – 144 с.
Фрейд З. По ту сторону принципа наслаждения. Я и Оно. Неудовлетворенность культурой / З. Фрейд. – Спб. : Алтейя, 1998. – 253 с.
Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности / Э. Фромм; [пер. с англ. Э. М. Телятникова, Т. В. Панфилова]. – М. : Изд–во АСТ, 2004. – 635 с.
Хайдеггер М. Что такое метафизика? / М. Хайдеггер. – М. : Академический проект, 2013. – 288 с.
Шопенгауэр А. Мир как воля и представление / А. Шопенгауэр // Собр. соч. : В 6 т. / Пер. с нем.; Под общ. ред. А. Чанышева. – М. : ТЕРРА–Книжный клуб; Республика, 1999. – Т. 1.
Alexander J. C. Toward a Sociology of Evil : Getting Beyond Modernist Common Sense about the Alternative to the Good / Jeffrey C. Alexander // Rethinking evil : Contemporary Perspectives. – University of California Press. – 2001. – P. 5–172.
DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.345306
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.