ДИСФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ СУЧАСНИХ ПАРТІЙНИХ СИСТЕМ ЯК ФОРМ ПОЛІТИЧНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА

Анотація

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Стаття присвячена дослідженню чинників трансформації усталених форм політичного представництва. На основі крос-національних досліджень динаміки дескриптивних (партійне членство, електоральна підтримка) і субстантивних (соціальна база) характеристик політичного представництва виявлено фактори, які спричиняють ерозійні тенденції у представницьких демократіях. Найвпливовішими серед них є структурні зміни соціально-економічних позицій електорату «традиційних» центристських партій, його маргіналізація і формування прекаріатних прошарків населення без чіткої соціополітичної ідентифікації, а також зниження репрезентативної функції партій в умовах де-етатизації і транснаціоналізації політикотворчих процесів.

Ключові слова: політичне представництво, представницька демократія, суспільні інтереси, політичні партії.

Статья посвящена исследованию факторов трансформации устоявшихся форм политического представительства. На основе кросс-национальных исследований динамики дескриптивных (партийное членство, электоральная поддержка) и субстантивных (социальная база) характеристик политического представительства выявлены факторы, вызывающие эрозионные тенденции в представительных демократиях. Наиболее влиятельными среди них являются структурные изменения социально-экономических позиций электората «традиционных» центристских партий, его маргинализация и формирование прекариатних слоев населения без четкой социополитической идентификации, а также снижение репрезентативной функции партий в условиях де-этатизации и транснационализации политикотворческих процессов.

Ключевые слова: политическое представительство, представительная демократия, общественные интересы, политические партии.

The present paper concerns the study of the factors causing trans formation of the established forms of political representation. Based on the analysis of cross-national studies of the dynamics of quantitative and qualitative characteristics of political parties and the level of trust to them and representative bodies, it has been found that, despite high public support for the idea of representative democracy, its actual erosion takes place. Besides, it is accompanied by electoral absenteeism, a confidence decline in centrist parties and their focus on narrower but not wider electoral audience, the destruction of established party systems and the strengthening of the positions of right-wing and left-radical populist political organizations. The main causes of the crisis in the existing mechanisms of political representation are structural changes in social configurations that provided the traditional basis of support for major political parties, the formation of precarious strata because of globalization-technological changes that do not have a clear socio-political identification. Major causes also include the lack of relevant political organizations and the weak response of the «traditional» centrist political forces to the demands of women's representation, the lack of involvement of young people in the party and the representative bodies, and the lack of representation of various social groups. Moreover, all of these groups are becoming even clearer in emphasizing their withdrawal from the state of marginalization. The last but not the least cause is the representative party dysfunctionality in relation to the retranslation of citizens' interests against the background of de-etatisation and the trans-nationalization of policy-making processes.

Keywords: political representation, representative democracy, public interest, political parties.