СИНДРОМ АВТОРИТАРИЗМУ В РОСІЙСЬКІЙ МАСОВІЙ ПОЛІТИЧНІЙ СВІДОМОСТІ

Н. І. Моісеєва, О. В. Садовніченко

Анотація


Досліджено причини розвитку авторитаристських тенденцій у масовій політичної свідомості в сучасній Росії. Показано, що одним із визначальних чинників формування цієї свідомості стала криза соціальної ідентичності. Разом із тим, іще на початку існування РФ встановився цілком визначений запит основної маси громадян на демократичні цінності. Неспроможність їх реалізувати в процесі тривалих реформ замовила появу запиту на авторитаризм як спосіб захисту особистості від свавілля чиновників і олігархів. Інститути самоврядування і громадської думки в Росії залишилися не розвиненими і носять здебільшого формальний характер. Проте це не означає відмову російського суспільства від очікування реалізації демократичних прав і свобод.

Ключові слова: масова політична свідомість, Росія, авторитаризм.

 

Исследованы причины развития авторитаристских тенденций в массовом политическом сознании современной России. Показано, что одним из основных факторов формирования этого сознания стал кризис социальной идентичности. Вместе с тем, еще в начале существования РФ установился вполне определенный запрос основной массы граждан на демократические ценности. Несостоятельность их реализации в процессе длительных реформ обусловила появление запроса на авторитаризм как способ защиты личности от произвола чиновников и олигархов. Институты самоуправления и общественного мнения в России остались не развиты и имеют преимущественно формальный характер. Однако это не означает отказа российского общества от ожидания реализации демократических прав и свобод.

Ключевые слова: массовое политическое сознание, Россия, авторитаризм.

 

The author explores the reasons for the development of authoritarian tendencies in mass political consciousness in modern Russia. It was shown that one of the determining factors in the formation of this consciousness was a crisis of social identity. At the same time, in the very beginning of the existence of the Russian Federation, a well-defined request of the majority of citizens for democratic values was established. The failure to implement them in the process of long-term reforms ordered the emergence of a request for authoritarianism as a way to protect individuals from the tyranny of officials and oligarchs. The mass political consciousness of the Russian Federation during the quarter century of its existence as a state is a mosaic picture, composed of elements of the communist, neo-liberal and national-patriotic ideologies, which are conducting a mutual struggle, pretending to dominate the role in society. As a result of this struggle, none of these ideologies failed to establish in their public consciousness their values and to unite the majority of citizens around them. At the same time, in the mass political consciousness of Russia, the most significant segment represents values orienting to Western standards of life. Therefore, the idea of identity, which implies the priority of state interests over individual freedom, can not consolidate society. At the same time, a democratic idea, which at the beginning of the 1990s played the role of a unifying factor in mass political consciousness, soon ceased to be generally recognized in the context of ineffective socio-economic policies. Institutions of self-government and public opinion in Russia are not developed and are mostly formal. Compensation for the loss of political and national identity has been made through authoritarian power, which performs an important adaptive function. However, this does not mean the refusal of Russian society to expect the realization of democratic rights and freedoms.

Key words: mass political consciousness, Russia, authoritarianism.


Повний текст:

PDF

Посилання


Воронянський, О.В. та Кулішенко, Т.Ю., 2016. Влада як системний елемент економічних відносин: механізм відтворюваності. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка, 174, с. 109–117.

Воронянський, О.В., 2014. Політичні інститути: механізм формування в конкурентному середовищі. Сучасне суспільство, [online] 1, с. 15–28. Доступно: http://nbuv.gov.ua/UJRN/cuc_2014_1_4 [Дата звернення 10 вересень 2018].

Воронянський, О.В., 2015. Проблема суб’єктності суверенітету в контексті технології здійснення влади. Evropsky politicky a pravni diskurz, [online] 2(4), с. 205–209. Доступно: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evrpol_2015_2_4_32 [Дата звернення 11 вересень 2018].

ВЦИОМ, 2018. Индекс социальных ожиданий. [online] Доступно: https://wciom.ru/news/ratings/indeks_soc_ozhidanij/ [Дата обращения 10 сентябрь 2018].

ВЦИОМ, 2018. Индексы социальных оценок. [online] Доступно: https://wciom.ru/news/ratings/indeksy_soc_nastroenij [Дата обращения 10 сентябрь 2018].

Галкин, А.А., 2004. Социальная дифференциация и массовое сознание. В: Ю. А. Красина, ред. Дифференциация российского общества в зеркале публичной политики. [online] Москва. Доступно: http://www.civisbook.ru/files/File/Galkin_Obschestvenno.pdf [Дата обращения 11 сентябрь 2018].

Гозман, Л.Я. и Шестопал, Е.Б. 1996. Политическая психология. Ростов-на-Дону.

Денисенко, І. Д., 2010. Проблемне поле методології політичних досліджень. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Філософія, філософія права, політологія, соціологія, 5, с. 116–124.

Денисенко, І.Д., 2012. Криза соціології: визначення, ознаки, причини виникнення. Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. «Філософія, філософія права, політологія, соціологія», 2(12), с. 298–304.

Дилигенский, Г.Г. 1996. Социально-политическая психология. Москва.

Дилигенский, Г.Г., 2001. Демократия на рубеже тысячелетий. В: К.Г.Холодковский, ред. Политические институты на рубеже тысячелетий. Дубна. с.27–45.

Кутковец, Т.И. и Клямкин, И.М., 1997. Русские идеи. Полис, 2, с. 118–140.

Лапкин, В.В. и Пантин, В.И., 2004. Восприятие западных институтов и ценностей в постсоветском пространстве: опыт Украины и России. Полис, 2, с. 74–88.

Левада-центр, 2018. Одобрение органов власти индикаторы с 1998 по 2018. [online] Доступно: https://www.levada.ru/indikatory/odobrenie-organov-vlasti/ [Accessed 11 September 2018].

Мангейм, К., 1994. Идеология и утопия. Перевод с английского М. Левина. Москва: Юристъ.

Попова, О.В. 2002. Политическая идентификация в условиях трансформации общества. Санкт-Петербург.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.