ОСОБЛИВОСТІ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

В. Л. Пасісниченко, І. М. Пасісниченко

Анотація


 У статті розглядається відродження ідеї громадянського суспільства у Східній Європі періоду «оксамитових революцій» в якості головної концепції демократичної опозиції та її роль у занепаді комунізму й формуванні основ посткомуністичних суспільств. Акцент робиться на дослідженні особливостей та проблем цієї концептуалізації. З цією метою аналізується вживання терміну як гасла та його теоретичне бачення у зв’язку з поняттями тоталітаризму, антиполітики, дихотомії «держава/громадянське суспільство». Також аналізуються деякі парадокси східноєвропейської теоретичної моделі громадянського суспільства.

Ключові слова: «оксамитові революції», нова демократична опозиція, концепція громадянського суспільства, тоталітаризм, принцип самообмеження та самоорганізації, антиполітика, дихотомія держави та громадянського суспільства, ліберальна теорія громадянського суспільства.

 

В статье рассматривается возрождение идеи гражданского общества в Восточной Европе периода «бархатных революций» в качестве основной концепции демократической оппозиции и ее роль в падении коммунизма и формировании основ посткоммунистических обществ. Акцент делается на изучении особенностей и проблем этой концептуализации. С этой целью анализируется лозунговое употребление термина и его теоретическое видение в контексте использования понятий тоталитаризма, антиполитики и дихотомии «государство/гражданское общество». Анализируются также некоторые парадоксы восточноевропейской теоретической модели гражданского общества.

Ключевые слова: «бархатные революции», новая демократическая оппозиция, концепция гражданского общества, тоталитаризм принцип самоограничения и самоорганизации, антиполитика, дихотомии государства и гражданского общества»,

 

This article reviews how civil society was reemerged in Eastern Europe during «velvet revolutions» as the central concept of the democratic opposition due to the efforts of its representatives and what role it has played in defeating communism and shaping the nature of post-communist societies. What is emphasized as a first paradox is that civil society as a western idea had revived in the East and after a long «silent period» when it went out of use in the middle of the nineteen century. The article focuses on the particular features and ambiguities of civil society conceptualization first by addressing its slogan use which fits revolutionary period of emotions and deeds priorities. Nevertheless, theoretical innovations of this civil society model are also visible due to a contribution of such Easter Europe intellectuals as A Michnik, M. Vaida, B. Geremek, V.Havel, A. Smolar, Y. Kiss etc. Their focus on a state-civil society distinction has its theoretical roots not only in a western liberal tradition but could be explained by local assumptions as well. In particular, these links lead to a theory of totalitarianism and strategies of self-limitation, self-organization and finally anti-politics approach employed by these Easter Europe intellectuals. Finally, the article exposes weak sides of these strategies that were revealed by post-communist realities. Week analyses of the state and power issues, wrong efforts to restrain from politics made Easter Europe civil society model not only revolutionary but also minimal in its impact and temporary in its scale. As result, a second paradox of the Easter Europe type of civil society is its quick transition from a discourse of civil society revival in 1970-1980 years into an opposite discourse of civil society decay in the late 1990 years.

Key words: «velvet revolutions», new democratic opposition, civil society concept, totalitarism, self-restriction and self-organization principle, anti-politics, state-civil society distinction, liberal theory of civil society.


Повний текст:

PDF

Посилання


Arato, A., 1991. Revolution, Civil Society and Democracy. In: Z. Rau, еd. TheReemergence of civil society in Eastern Europe and the Soviet Union. Boulder: WestviewPress, pp. 161–181.

Ash, T.G. 1989. The Uses of Adversity: Essays on the Fate of Central Europe. Cambridge:Granta Books & Penguine Books.

Dahrendorf, R. 1990. Reflections on the Revolutions in Europe. London: Chatto &Windus.

Ehrenberg, J. 1999. Civil Society: The Critical History of an Idea. New York: New YorkUniversity Press.

Geremek, B., 1992. Civil Society Then and Now. Journal of Democracy, 3(2), pp. 3–12.

Hann, C. and Dunn, E. еd., 1996. Civil society: challenging western models. London, NewYork: Routledge.

Havel, V. 1985. The Power of the Powerless. Citizens against the State in Central-EasternEurope. London: Hutchinson.

Havel, V., 1996. Civil Society After Communism. Rival Visions. Journal of Democracy,7(1), pp. 12-23.

Jorgensen, K., 1922 The End of Anti-politics in Central Europe. In: P. Lewis, еd.Democracy and civil society in Eastern Europe: selected papers from the fourth WorldCongress for Soviet and East Europeans Studies. New York, pp. 32–60.

Katzneslon, I. 1996. Liberalism’s crooked circle: letters to Adam Michnik. Princeton:Princeton University Press.

Seligman, A. 1992. The Idea of Civil Society. NewYork: Free Press.

Smolar, A., 1996. From Opposition to Atomization. Journal of Democracy, 7(1), pp. 25–38.




DOI: https://doi.org/10.34142/24130060.2019.17.1.13

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.