СУЧАСНІ ОКУПАЦІЙНІ РЕЖИМИ: ОГЛЯД КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ІНТЕРПРЕТАЦІЙ

А. С. Размєтаєв

Анотація


 У статті розглянуто основні концепції окупації, розроблені фахівцями в галузі права та політичної науки наприкінці XX - на початку XXI століття: пролонговану, трансформаційну, гуманітарну та опосередковану окупації. Окреслено їх спільні та відмінні риси, а також взаємозв’язок з класичною доктриною окупації. Здійснено на їх основі концептуальний розподіл сучасних окупаційних режимів. Зроблено висновок, що нові нормативні рамки здійснення влади окупантами є спробою компромісу між базовими обмеженнями класичної доктрини та реальною політикою акторів окупаційних режимів.

Ключові слова: концепція окупації, окупаційний режим, принцип збереження, статус окупанта, ефективний контроль, пролонгована окупація, трансформаційна окупація, гуманітарна окупація, окупація через третіх осіб.

 

В статье рассмотрены основные концепции оккупации, разработанные специалистами в области права и политической науки в конце XX - начале XXI века: пролонгированная, трансформационная, гуманитарная и опосредованная оккупации. Определены их общие и отличительные черты, а также взаимосвязь с классической доктриной оккупации. Осуществлено на их основе концептуальное разделение современных оккупационных режимов. Сделан вывод, что новые нормативные рамки осуществления власти оккупантами являются попыткой компромисса между базовыми ограничениями классической доктрины и реальной политикой акторов оккупационных режимов.

Ключевые слова: концепция оккупации, оккупационный режим, принцип сохранения, статус оккупанта, эффективный контроль, пролонгированная оккупация, трансформационная оккупация, гуманитарная оккупация, опосредованная оккупация

 

The article gives an overview of basic concepts of occupation, developed by specialists in the fields of modern political science and jurisprudence in the end of the 20th – at the beginning of the 21st cent.: prolonged, transformative, humanitarian occupations and occupation by proxy. Their common features and differences, as well as relation to the classic doctrine of occupation have been outlined. Modern conceptual approaches were compared on the basis of the three basic principles of any occupation: effective control of territories, conservationist principle and temporary status of an occupant. It has been showed that under the influence of the politics of occupants new normative models of occupations are formed. On the other hand, comparative analysis witnesses that modern occupation regimes are often determined by the concepts, within which framework the politics of occupants is implemented. In this respect concepts turn into practical models, by which an occupant is guided when exercising power on occupied territories.  Using the above occupation concepts the dominating types of occupation regimes of the 21st cent. have been pointed out. It has been found that transformative and humanitarian occupations became the government models, which tried solving a difficult dilemma between restrictions of the law of occupation and transformative goals of actors of occupation regimes in practice. Though, as a rule, the duration of such occupation regimes never exceeded 3-5 years. In their turn, prolonged occupations and occupations by proxy are empirical reality of the politics of certain states, which proceed using military interventions and occupations of foreign territories as a mechanism of securing their own interests using power. Obvious illegitimacy of power of such occupants demands from international community using effective coercive measures in order to stop prolonged occupation regimes and restoring sovereignty of affected states.  A conclusion is made that all normative models of execution of power by occupants is an attempt of gaining a compromise between basic restrictions of the classical doctrine and a real politics of occupation regimes actors.

Key words: occupation conception, occupation regime, conservationist principle, occupant’s status, effective control, prolonged occupation, transformative occupation, humanitarian occupation, occupation by proxy.


Повний текст:

PDF

Посилання


Забара, В.В., 2013. Політичні перетворення «післядейтонської» Боснії і Герцеговини (1996-2012 рр.): проблеми періодизації. Історичний архів, 10, с. 38–44.

Задорожній, О.В. 2015. Порушення агресивною війною Російської Федерації проти України основних принципів міжнародного права. Київ: К.І.С.

Законодавство України, 2017. IV Конвенція про закони і звичаї війни на суходолі від 18.10.1907 та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі. [online] Доступно: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_222 [Дата звернення: 15 січень 2019].

Кіссінджер, Г. 2017. Світовий порядок. Роздуми про характери націй в історичному контексті. Київ: Наш Формат.

Куц, Г.М., 2011. Трансформаційні інтенції лібералізму. Гілея: науковий вісник: Збірник наукових праць, 54(3), с. 632–639.

Benvenisti, E. 2012. The international law of occupation. 2nd ed. Oxford, United Kingdom: Oxford University Press.

Bhuta, N., 2005. The antinomies of transformative occupation. European journal of international law, 16(4), pp. 721–740.

Chinkin, C., 2008. Laws of occupation. [online] Available at: http://www.arso.org/ChinkinPretoria2008.htm [Accesssed: 15 January 2019].

HUDOK, 2015. Chiragov and others v. Armenia. [online] Available at: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-155353 [Accessed: 15 January 2019].

Cohen, J., 2007. The role of international law in post-conflict constitution-making: toward a jus post bellum for «interim occupations». New York law school review, 51, pp. 497–532.

De Brabandere, E. 2009. Post-conflict administrations in international law: international territorial administration, transitional authority and foreign occupation in theory and practice. Leiden: Martinus Nijhoff.

Deutsch, K., 1964. External involvement in internal wars. In: H. Eckstein, ed. Internal war: problems and approaches. New York: Free Press. pp. 100–110.

Ferraro, T., 2012. Determining the beginning and end of an occupation under international humanitarian law. International review of the Red Cross, 94(885), pp.133–163.

Fox, G. 2008. Humanitarian Occupation. Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press.

Gilder, A., 2017. Bringing occupation into the 21st century: the effective implementation of occupation by proxy. Utrecht Law Review, 13(1), pp. 60–81.

Loizidou v. Turkey,1996. [online] Available at: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-58007 [Accesssed: 15 January 2019].

Ilaşcu and others v. Moldova and Russia, 2004. [online] Available at: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-61886 [Accesssed: 15 January 2019].

Ivanel, B., 2015. Puppet states: a growing trend of covert occupation. Yearbook of international humanitarian law, 18, pp. 43–65.

Prosecutor v. Blaškić, 2000. [online] Available at: http://www.icty.org/x/cases/blaskic/tjug/en/bla-tj000303e.pdf [Accesssed: 15 January 2019].

Prosecutor v. Tadić, 1997. [online] Available at: http://www.icty.org/x/cases/tadic/tjug/en/tad-tsj70507JT2-e.pdf [Accesssed: 15 January 2019].

Roberts, A., 1990. Prolonged military occupation: the Israeli-occupied territories since 1967. The American journal of international law, 84(1), pp. 44–103.

Roberts, A., 2006. Transformative military occupation: applying the laws of war and human rights. The American journal of international law, 100(3), pp. 580–622.

Scheffer, D., 2003. Beyond occupation law. The American journal of international law, 97(4), pp. 842–860.

Stirk, P. 2009. The politics of military occupation. Edinburg: Edinburg University Press.

United Nations Security Council, 2003. Resolution 1483. The situation between Iraq andKuwait. [online] (Last updated 22 May 2003) Available at:http://unscr.com/en/resolutions/1483 [Accesssed: 15 January 2019].

Vité, S., 2009. Typology of armed conflicts in international humanitarian law: legalconcepts and actual situations. International review of the Red Cross, 91(873), pp. 69–94.




DOI: https://doi.org/10.34142/24130060.2019.17.1.15

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.