ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА ЯК ОСНОВА ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ВЛАДИ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ

І. В. Застава

Анотація


Проаналізовано та узагальнено теоретико-методологічних підходів щодо демократизації суспільно-політичних відносин як основи демократизації влади. Розглянуто ключові питання впливу сформованих суспільно-політичних цінностей на розвиток демократії. Визначено, що демократизація ‒ необхідна передумова розвитку духовної культури, всебічного розповсюдження духовного процесу, де акцент робиться на обізнаності культури загальнолюдських цінностей, ідеалів та принципів. Обґрунтовано, що демократизація суспільно-політичних відносин сприятиме задоволенню потреб і інтересів громадян та призведе до підвищення авторитету як владних структур, так і інститутів громадянського суспільства. Для вдосконалення процесу демократизації суспільно-політичних відносин необхідно розвивати та стимулювати формування ключових демократичних цінностей, таких як: професіоналізм керівників урядів на різних рівнях влади; ефективність, підзвітність гілок влади; орієнтація на соціальні потреби країни з урахуванням минулого історичного досвіду; відкрита, прозора, некорумпована та соціально орієнтована система політичних відносин.

Ключові слова: демократія, демократизація суспільства, демократизація влади, культура, свобода, вибори, опозиція, конкуренція, плюралізм.


Повний текст:

PDF

Посилання


Алмонд, Г. и Верба, С. 1997. Гражданская культура и стабильность демократии. Антология мировой политической мысли. Т.2. Москва: Мысль.

Грачев, М. Н. и Мадатов, А. С. 2004. Демократия: методология исследования, анализ перспектив. Москва: АЛКИГАММА.

Даль, Р., 2002. Предпосылки возникновения и утверждения полиархий. Полис, 6, с. 34-57.

Инглхарт, Р., 1997. Постмодерн: меняющиеся ценности и изменяющееся общество. Полис, 4, с. 18-28.

Крюкова, Е. В., 2014. Демократизация: факторы и результативность. Власть. 22(12), с. 97-100.

Куц, Г. М. 2011. Ліберальні трансформації політичного простору: монографія. Харків.

Куц, Г. М., 2018. Влада і суспільство в постмайданній Україні: діагностика відносин. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, [online] 2. с. 159–171. Доступно: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzipiend_2018_2_13 [Дата звернення 1 лютого 2019]

Липсет, С., Кен-Рюн С. и Торрес Д., 1993. Сравнительный анализ социальных условий, необходимых для становления демократий. Международный журнал социальных нау, 3, с. 5–34.

Мельвиль, А. Ю. 2007. Демократические транзиты. Политология. Москва: РОССПЭН.

Пшеворский, А., 1993. Переходы к демократии. Путь, 3, с. 3–56.

Фесянов, П. О., 2017. Зарубіжний досвід демократизації суспільно-політичних відносин. Інвестиції: практика та досвід, 20, с. 59–62.

Цыганков, А. П. 1995. Современные политические режимы: структура, типология, динамика. Москва: Интерпракс

Шумпетер, И., 1995. Капитализм, социализм и демократия. Перевод с английского В.С. Автономова. Москва: Экономика.

Хантингтон, С., 2003. Третья волна: Демократизация в конце XX века. Москва: РОССПЭН.

Karl T. and Schumitter P., 1991. Models of Transition in Latin America, Southern and Eastern Europe. International Social Science Journal, 128, pp. 269–284.




DOI: https://doi.org/10.34142/24130060.2019.18.2.08

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.