СУЧАСНА КОНСПІРОЛОГІЯ: ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЕВРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЩОДО СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Анотація

Стаття акцентує увагу на спробі визначення евристичного потенціалу сучасних конспірологічних концепцій щодо соціально-політичних досліджень в нових умовах становлення світового порядку.

У контексті аналізу основних, змістовних і структурних характеристик, які фіксуються сучасними зарубіжними і вітчизняними дослідниками у концептуальних побудов цього напрямку, пропонується останні розглядати як один з варіантів теорії конфлікту (прихованого протистояння соціально-політичних суб'єктів).

Ключові слова: конспірологія, теорія змови, прихований конфлікт, теорія конфлікту, прихований конфлікт, структурна модель конфлікту, динамічна модель конфлікту.

Статья акцентирует внимание на попытке определения эвристического потенциала современных конспирологических концепций относительно социально-политических исследований в новых условиях становления мирового порядка.

В контексте анализа основных, содержательных и структурных характеристик, которые фиксируются современными зарубежными и отечественными исследователями у концептуальных построений этого направления, предлагается последние рассматривать как один из вариантов теории конфликта (скрытого противостояния социально-политических субъектов).

Ключевые слова: конспирология, теория заговора, скрытый конфликт, теория конфликта, скрытый конфликт, структурная модель конфликта, динамическая модель конфликта.

The article focuses on an attempt to determine the heuristic potential of modern conspiracy theories regarding social and political research in the new conditions of the formation of the world order.

In the context of the analysis of the main, substantive and structural characteristics that are fixed by modern foreign and domestic researchers in the conceptual constructions of this direction, it is proposed to consider the latter as one of the variants of the theory of conflict (latent confrontation between social and political subjects).

This statement is based on the existence in all the concepts of this direction: the central concept of «secret struggle» / «latent opposition of social and political subjects»; at least two models (systems of interconnected provisions), one of which describes such a phenomenon as «the formation of actors who are able to organize and carry out a certain conspiracy» (from the standpoint of the theory of conflict – «structural model of conflict»), and the second model – the mechanism for implementing the struggle for control over the governance of society in the context of organizing this process («conspiracy ») (from the standpoint of the theory of conflict – «dynamic model of conflict»).

The recognition of various conspiracy theories (conspiracy theories) as a variant of the theory of conflict allows us a priori to consider them as a kind of cognitive toolkit that can adequately consider the latent conflict between specific organizations and groups, and from the standpoint of the results of this analysis, explore (describe and predict possible development) a certain set of interactions between elements of society and the structures they have formed both at the national level and in the global space.

The conclusions note that this procedure requires further study both at the level of classical modeling and in the plane of research practices.

Key words: conspiracy theories, conspiracy theory, latent conflict, conflict theory, latent conflict, structural model of conflict, dynamic model of conflict.