СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ З ПОСТСТРЕСОВОЮ ПСИХОЛОГІЧНОЮ ДЕЗАДАПТАЦІЄЮ

А. О. Харченко

Анотація


У статті показано результати емпіричного дослідження структури емоційної сфери травматичного досвіду  у демобілізованих учасників бойових дій в Україні з постстресовою психологічною дезадаптацією. Було визначено, що в групах демобілізованих з та без ППД визначено два симптомокомплекси рис: 1) симптомокомплекс негативної емоційності, 2) симптомокомплекс позитивної емоційності. Специфіка організації емоційної сфери демобілізованих з ППД полягає у наступному: 1) у вираженому «злипанні» негативної емоційності стенічного та астенічного кола; 2) у деструктивній конатованості позитивних емоцій «радості» та «здивування». «Радість» контамінована горем («не можна радіти»), а «здивування» - «презирством» та «страхом», що відбиває загальну закритість, невключеність у світ («нема чому дивуватися»); 3) у наявності феномену потенціювання негативної емоційності – «злипання» негативних емоцій предиспонує посиленню їх деструктивної дії, загальної інфляції негативної емоційності; 4) у втраті ресурсності «гніву», контамінованого «страхом»; 5) в існуванні «наскрізних» емоцій страху, гніву, горя та сорому, які стають стрижневою характеристикою емоційної сфери. Надано загальну факторну структуру емоційної сфери обох груп та виявлено її психосемантичні особливості.

Ключові слова: постстресова психологічна дезадаптація, емоційна сфера, демобілізовані учасники бойових дій.


Structural features in the emotional sphere of combatants with post-stress psychological disadaptation
The validity of research. The problem of psychotherapeutic work with post-stress psychological disadaptation among the demobilized combatants in Ukraine is resistance to it, and the polyparametrization of treatment approaches makes this situation even more ambiguous, which is complicated by the lack of information on the structural features of the emotional sphere of these demobilized ones.

The Aim of the study is to determine the peculiarities of the structure in the emotional sphere of traumatic experience among the demobilized combatants in Ukraine with post-stress psychological disadaptation.

Research methods - Mississippi Scale for Combat-Related PTSD, differential emotions scale(by K. Isard), the four modal questionnaire of emotions (by L.A. Rabinovich), the universal semantic differential (SD). For mathematical and statistical processing: φ is the Fisher's transformation, U is the Mann-Whitney criterion, the rank correlation coefficient (τ-Kendal), the factor analysis using the main component method by rotating varimax. The results were processed using the SPSS16 electronic statistical software package.

Results of research: in groups of demobilized with and without PPD, two symptom complexes of characteristics are defined: 1) a syndrome of negative emotionality, 2) a syndrome of positive emotionality. The specifics of the organization in the emotional sphere of demobilized with PPD is as follows: 1) in the expressed "sticking" of the negative emotionality of the sthenic and asthenic circles; 2) in the destructive connotation of positive emotions of "joy" and "surprise". "Joy" is contaminated with grief ("you can not be happy"), and "surprise" - "contempt" and "fear", which reflects the general secrecy, non-inclusion in the world ("no wonder"); 3) in the presence of the phenomenon of potentiation in negative emotions - "sticking" of negative emotions predisposes increase of their destructive action, the general inflation of negative emotions; 4) in the loss of resource "anger" contaminated by "fear"; 5) in the existence of "through" emotions of fear, anger, grief and shame, which become the core characteristic of the emotional sphere. The general factor structure of emotional sphere of both groups is given and its psychosemantic features are revealed.

Key words: post-stress psychological disadaptation, emotional sphere, demobilized participants of combat operations.


Повний текст:

PDF

Посилання


«2 самогубства на тиждень зараз, 518 самогубств АТОвців за час війни…» (2018).

https://ua.censor.net.ua/news/3052555/2_samogubstva_na_tyjden_zaraz_518_samogubstv_atovtsiv_za_chas_viyiny_golovnyyi_viyiskovyyi_prokuror

Elliot R., Watson J. C., Goldman R.N., Greenberg L.S. (2004).Learning emotion-focused therapy: the process-experiential approach to change. American Psychological Association.

Волошин П.В., Шестопалова Л.Ф., Підкоритов В.С., Марута Н.О., Бачеріков А.М. та ін. (2002). Посттравматичні стресові розлади: діагностика, лікування, реабілітація: Методичні рекомендації. Харків.

Маркова М.В., Козира П.В. (2015). Постстресові дезадаптивні стани на тлі соціальних змін: аналіз проблеми. Медична психологія.№1(37). С. 8-13.

Белов В.Г., Парфенов Ю.А. (2010). Психология кризисных ситуаций: учебное пособие. – С-Петербург. Невский институт управления и дизайна. 2010. 175 с.

Короленко Ц.П., Загоруйко Е.Н.(2000). Посттравматическое стрессовое расстройство у лиц с психической травмой в детстве. Материалы XIII съезда психиатров России, 10-13 октября 2000г. М, 2000. С. 103-104.

Мак Глинн Т.Д., Меткалф Г.Л. (1989). Диагностика и лечение тревожных расстройств. «Американ Психиатрик Пресс».

Goenjian Armen K., Najarin Louis M., Pynoos Robert S. et al. (1994). Posttraumatic stress disorder in elderly and younger after the 1988 earthquake in Armenia. Amer. J. Psychiat.151, № 6. P.895-900.

Boudewyns P.A. (1996). Posttraumatic stress disorder: conceptualization and treatment. Progress in Behavior Modification. N 30. P.165-189.

Сафін О.Д. (2016). Реабілітація і реадаптація учасників АТО у психологічному дискурсі. Дата публ. 04.12.2016 // http://dspase.udpu.org.ua:8080/jspui/handle/6789/6138

Козира П.В. (2017). Дезадаптивні стани та їх корекція у співробітників МВС – учасників бойових дій. Дисертація на здобуття ученого ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.04. – медична психологія – Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. Харків.

Александровский Ю.А. (1991). Психогении в екстремальных ситуациях. М. 115 с

Кочарян А.С. (2014). Переживание как мишень клиент-центрированной психотерапии. Психологічне консультування і психотерапія. Випуск 1-2. С. 24-36.

Изард К.Е. (2000). Психология эмоций. СПб.: Питер.

Ольшанникова А.Е. (1983). Эмоции и воспитание. М.: Знание. 83 с.

Такйун Ч. Д. (2016). Індивідуально-психологічні та гендерні особливості підлітків, які хворі на атопічний дерматит. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.04. – медична психологія – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, Х.

Кочарян О.С., Барінова Н. В., Харченко А.О. (2018). Специфічність структури інфантильного травматичного досвіду у демобілізованих учасників бойових дій в Україні з постстресовою психологічною дезадаптацією, що пережили різні типи інфантильних травм. Психологічне консультування і психотерапія. Том 2, Вип. 9




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1450976

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.