ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ГЕНДЕРНИХ ТА КЛІНІКО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ НЕВРОТИЧНО ХВОРИХ

Анотація

Актуальність дослідження. Наразі у психологічній літературі відсутні систематизовані уявлення щодо психологічних особливостей оцінки хворими на невротичні розлади якості свого життя, що, у свою чергу, підкреслює необхідність проведення спеціального комплексного психодіагностичного дослідження, спрямованого на аналіз оцінки якості життя.

Мета. Стаття присвячена викладу матеріалів експериментального дослідження взаємозв’язку гендерних та клініко-психологічних особливостей хворих на невроз.

Результати. Показано, що якість життя після лікування чоловіки з невротичними розладами оцінили вище, аніж жінки, у сфері особистих вірувань, духовних і релігійних переконань, у сфері фінансових ресурсів, і сфері задоволеності своєю зовнішністю і образом тіла. В той же час жінки з невротичними розладами навіть після лікування не змогли оцінити якість свого життєвого функціонування ні в одній сфері вище, аніж чоловіки.

Висновки. У пацієнтів з невротичними розладами обох статей в процесі терапії відбувається редукція психопатологічної симптоматики, зменшується її тяжкість, різноманітність симптомів і у зв’язку з цим знижується рівень дистресу, викликаного соматичним і психологічним неблагополуччям. В якості основних психотерапевтичних завдань при лікуванні пацієнтів із невротичними розладами повинні виступати: корекція ірраціональних вимог відносно себе, а також ірраціональних установок катастрофізації, з метою формування адекватнішого ставлення до себе і до оточуючих.. Рекомендується також закріплення конструктивних механізмів копінгу, таких як «Планування вирішення проблеми», «Пошук соціальної підтримки» і «Прийняття відповідальності» і зниження частоти використання неконструктивних форм поведінки, зокрема «Уникнення». Психотерапевтичними мішенями повинні виступати основні компоненти стосунків особистості: когнітивний, емоційний і поведінковий, а психотерапевтична дія в цілому повинна сприяти розширенню сфери самосвідомості, поліпшенню самопізнання, набуттю навичок конструктивнішої поведінки і саморегуляції.. Результати виявлення взаємозв'язків клініко-психологічних показників і рівня якості життя хворих дозволять визначати і контролювати ефективність проведеної психотерапії.