РЕЛІГІЙНИЙ СВІТОГЛЯД ЯК ЧИННИК ЕКЗИСТЕНЦІЙНОЇ СПОВНЕНОСТІ ЖИТТЯ ОСОБИСТОСТІ

Oleksiy Kuznetsov, Olga Radko

Анотація


Актуальність дослідження. Виявлення типології релігійного світогляду та відмінностей в екзистенційній наповненості життя в осіб з різними типами релігійного світогляду здійснено не було.

Мета дослідження – виявити типи релігійного світогляду особистості та визначити особливості екзистенційної наповненості життя в осіб в залежності від типу світогляду.

Результати та висновки. У результаті емпіричного аналізу було визначено п’ять типів релігійного світогляду: власне релігійний, містичний, агностичний, атеїстичний та агностично-атеїстичний.

Визначено, що особи з містичним типом світогляду характеризуються середньо-низькими значеннями екзистенційної наповненості життя та найвищими показниками трансцендентного компоненту духовного інтелекту. У досліджуваних цього типу світогляду добре розвинуті знання власних ресурсів, уміння їх оновлювати та використовувати.

Емпірично доведено, що особи з агностичним типом світогляду характеризуються помірними показниками особистісної ресурсності та екзистенційної наповненості життя. Агностичному типу релігійного світогляду властивий нижчий рівень ресурсів свободи та віри та високі показники екзистенційного компоненту духовного інтелекту.

Виявлено, що особи з релігійним типом світогляду характеризуються високими показниками екзистенційної сповненості життям та морального компоненту духовного інтелекту.

Емпірично доведено, що особи з атеїстичним типом світогляду характеризуються помірним рівнем екзистенційної наповненості життя та зниженим рівнем духовного інтелекту. Екзистенційні ресурси віри у представників атеїстичного світогляду виражені слабо.

Покаано, що особи з агностично-атеїстичним типом світогляду характеризуються зниженими показниками духовного інтелекту на тлі високого рівня екзистенційної сповненості життя.


Ключові слова


релігійний світогляд, екзистенцій на сповненість життя, духовний інтелект, психологічна ресурсність, особистість.

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Golovina O. Yu. (2015). The use of the questionnaire "Spiritual Intelligence of the Person" in the study of human spirituality - Zastosuvannya opytuvalʹnyka «Dukhovnyy intelekt osobystosti» u vyvchenni dukhovnosti lyudyny. Visnyk natsionalʹnoho universytetu oborony Ukrayiny. Zbirnyk naukovykh pratsʹ. [Bulletin of the National University of Defense of Ukraine. Collection of scientific works.] K: NUOU, 2015. - Iss. 3 (46).. 64-68. 2.

Kuznetsov O.I., Khomulenko T.B. Fomenko K.I. (2018). Prayer as a subject of speech activity and its communicative intention. Psycholinguistics. 2018. 23 (1). C. 309-326. URL: http://doi.org/10.5281/zenodo.1211565.

Savelyuk N. (2017). Psychology of understanding of religious discourse - Psykholohiya rozuminnya relihiynoho dyskursu. Kiev: KNT.

Luckow, A., Ladd, K.L., Spilka, B., Mcintosh, D.N., Parks, C., & LaForett, D. (1997). “The structure of prayer”. Un published manuscript, University of Denver, Denver, CO.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2023.68.12

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.