ОПТИМИЗМ КАК ФАКТОР КОГНИТИВНОЙ РЕГУЛЯЦИИ УЧЕБНО-ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СТУДЕНТОВ

Мария Кузнецова

Анотація


В статье проверяется предположение о том, что оптимизм выступает в роли фактора, опосредующего проявление когнитивных регуляторов в структуре учебно-профессиональной деятельности студентов. Доказано, что студенты, придерживающиеся имплицитных теорий «наращиваемого интеллекта» и «обогащаемой личности», а также принимающие цели обучения и демонстрирующие высокую самооценку обучения, более оптимистичны. Обнаружено, что в группах успевающих и слабоуспевающих студентов  взаимосвязи между показателями имплицитных теорий интеллекта и личности с показателями оптимизма различны.

Ключевые слова: когнитивная регуляция учебно-профессиональной деятельности, имплицитные теории интеллекта и личности, самооценка обучения, принятие целей обучения, диспозиционный оптимизм, оптимистический атрибутивный стиль, уровни оптимизма, уровни успеваемости студентов.

 

У статті перевіряється припущення про те, що оптимізм виступає в ролі чинника, що опосередковує прояв когнітивних регуляторів в структурі навчально-професійної діяльності студентів. Студенти, які дотримуються імпліцитних теорій «інтелекту, що нарощується» та «особистості, що збагачується», а також приймають цілі навчання і демонструють високу самооцінку навчання, відрізняються оптимізмом. Виявлено, що в групах успішних і неуспішних студентів взаємозв'язки між показниками імпліцитних теорій інтелекту і особистості з показниками оптимізму розрізняються.

Ключові слова: когнітивна регуляція учбово-професійної діяльності, імпліцитні теорії інтелекту і особистості, самооцінка навчання, прийняття цілей навчання, диспозиційний оптимізм, оптимістичний атрибутивний стиль, рівні оптимізму, рівні успішності студентів.

 

The assumption that optimism acts as the factor mediating manifestation of cognitive regulators in structure of educational professional activity of students is checked in the article. It is proved that the students adhering to implicit theories of "the increased intelligence" and "the enriched personality" (growth mindset) and also the accepting purposes of training and showing a high self-assessment of training are more optimistical. It is revealed that in the groups which are the students who show highh and low academic progress the interrelation between indicators of implicit theories of intelligence and the personality with indicators of optimism are various.

Keywords: cognitive regulation of educational and professional activity, implicit theories of intelligence and the personality, a training self-assessment, acceptance of training goals, dispositional optimism, optimistic attributive style, optimism levels, levels of progress of students.


Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Амонашвили Ш.А. Воспитательная и образовательная функция оценки учения школьников. М.: Педагогика, 1984. 124 с.

Ананьев Б.Г. Психология педагогической оценки. Избранные психологические труды. В 2-х тт. Т. II. М.: Педагогика, 1980. С. 128-271.

Гордеева Т.О. Психология мотивации достижения. М.: Смысл; Издательский центр «Академия», 2006. 336 с.

Когнитивная психотерапия расстройств личности / Под ред. А. Бека, А. Фримена; пер. с англ. СПб.: Питер, 2002. 544 с.

Гордеева Т.О., Осин Е.Н., Шевяхова В.Ю. Диагностика оптимизма как стиля объяснения успехов и неудач: Опросник СТОУН. М.: Смысл, 2009. 152 с.

Гордеева Т. О., Сычев О.А., Осин Е.Н. Разработка русскоязычной версии теста диспозиционного оптимизма (LOT) . Психологическая диагностика. 2010. № 2. С. 36-64.

Еттінген Г. Перегляд позитивного мислення: на основі нової науки про мотивацію; пер. с англ. К.: Наш Формат, 2015. 208 с.

Корнилова Т.В., Смирнов С.Д., Чумакова М.В. и др. Модификация опросников К. Двек в контексте изучения академических достижений студентов. Психологический журнал. 2008. Т. 29. № 3. С. 86-100.

Кузнецова М.М. Особенности самоорганизации учебной деятельности у успевающих и слабоуспевающих студентов с разными уровнями оптимизма. Науковий Вісник Херсонського державного університету. Серія Психологічні науки. Вип. 3. Том 2. 2017. С. 41-49.

Куль Ю., Шторх М. Сила собственного Я. Семь психогимнастик для бессознательного; пер. с нем. Харьков: Изд-во Гуманитарный Центр, 2015. 324 с.

Мартенс Й.-У., Куль Ю. Самомотивация. Искусство мотивировать себя; пер. с нем. Харьков: Изд-во Гуманитарный Центр, 2015. 324 с.

Селигман М. Как научиться оптимизму: Измените взгляд на мир и свою жизнь; пер. с англ. 2-е изд. М.: Альпина Паблишер, 2015. 338 с.

Фоменко К.І. Психологія успіху. Харків: Вид-во «Діса плюс», 2015. 274 с.

Хомуленко Т.Б. Наукові підходи до дослідження когнітивної саморегуляції студентів. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. Вип. 15. Ч. 2. Харків: ХНПУ, 2005. С. 170-176.

Шаповалова В.С. Оптимістичний атрибутивний стиль студентів як фактор стримування страхів, що виникають в умовах навчально-пізнавальної діяльності. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. 2015. Вип. 50. С. 338-345.

Dweck C.S., Leggett E.L. A Social-Cognitive Approach to Motivation and Personality. Psychological Review. 1988. Vol. 95. № 2. P. 256-273.

Dweck C.S. Self-theories: Their role in motivation, personality, and development. Philadelphia: Psychology Press, Taylor & Francis Group., 1999. 195 p.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1184326

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.