ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛІМІНАЛЬНОГО ДОСВІДУ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

Актуальність дослідження. Поняття лімінальності є одним із найменш вивчених у сучасному гуманітарному пізнанні, зокрема у психології, до речі, а відміну від близького за значенням феномену вікових та ненормативних життєвих криз. Утім методів вивчення лімінального досвіду особистості у психології досі не було представлено.

Мета дослідження – визначити перелік лімінальних подійжиття, наявність яких визначає міру представленості лімінального досвіду особистості та охарактеризувати його зв'язок із психологічним благополуччям. 

Результати. Визначено список подій життя, що відповідають низхідному, висхідному, перманентному та зворотному лімінальному досвіду. Показано типи лімінального досвіду та їх зв'язок із віком та психологічним благополуччям.

Висновки. У представленому дослідженні розглянуто феномен лімінального досвіду, що характеризується наявністю певних подій життя, що передбачають: а) зростання статусу особистості («висхідна лімінальність»), б) зниження статусу («нисхідна лімальність»), в) трансгресивність статусу («зворотна лімінальність»), г) маргінальність статусу («перманентна лімінальність»). Відповідно до визначеної класифікації лімінального досвіду було визначено перелік подій життя, що відображають той чи інший різновид лімінальності.

Типологія лімінального досвіду за критерієм «висхідна – нисхідна лімінальність» представлена емпірично виявленими кластерними профілями: «Високий рівень висхідного та нисхідного лімінального досвіду», «Домінування нисхідного лімінального досвіду», «Низький рівень висхідного та нисхідного лімінального досвіду», де останній властивий особам переважно молодого віку та з вищим рівнем психологічного благополуччя.

Типологія лімінального досвіду за критерієм «зворотна - перманентна лімінальність» представлена емпірично виявленими кластерними профілями: «Домінування перманентної лімінальності», «Домінування зворотної лімінальності»,  «Високий рівень зворотного та перманентного лімінального досвіду», «Низький рівень зворотного та перманентного лімінального досвіду» та «Низький рівень перманентного лімінального досвіду», де два останніх також властиві особам періоду ранньої дорослості та з вищим рівнем психологічного благополуччя. Отже, лімінальний досвід є прямо пропорційним віку людини, що є цілком очевидним – інтенсивність, різновектонрність подій життя, прийнятих індивідом життєвих рішень, об’єктивних ситуацій та їх наслідків загалом має пряму відповідність тривалості життя. З іншого боку, лімінальний досвід накладає істотні відбитки у суб’єктивному сприйнятті трудності власного життєвого шляху: більша насиченість життєвого шляху подіями, що характеризують «низхідну», «зворотну» та «перманентну» лімінальність пов’язана із меншою задоволеністю актуальним життям, нижчим психологічним благополуччям, у той час як низький рівень лімінального досвіду загалом позитивно пов'язаний із психологічним благополуччям, навіть у порівнянні із особами, що у своєму житті мали переважно «висхідний» лімінальний досвід.