КОМУНІКАТИВНА СПРЯМОВАНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РІВНЯ ОПТИМІЗМУ ТА СТИЛЮ АТРИБУЦІЙ УСПІХУ І НЕВДАЧІ У СПІЛКУВАННІ

Дар’я Леонідова, Людмила Жданюк

Анотація


Актуальність дослідження визначається недостатньою мірою вивченості сукупного впливу стилю атрибуції та диспозиційного оптимізму на комунікативну сферу особистості.

Результати. За результатами кластерного аналізу було визначено шість типів атрибуцій у спілкуванні: «Песимістичний атрибутивний стиль у спілкуванні», «Ситуативно-оптимістичний атрибутивний стиль у спілкуванні», «Реалістичний низькоконтрольований атрибутивний стиль у спілкуванні», «Ресурсно-оптимістичний атрибутивний стиль у спілкуванні», «Помірно-оптимістичний атрибутивний стиль у спілкуванні», «Оптимістично-ейфоричний атрибутивний стиль у спілкуванні».

Визначено, що «Ресурсно-оптимістичний атрибутивний стиль у спілкуванні» характеризується найвищими показниками діалогічності у спілкуванні, натомість особи із  «Песимістичним атрибутивним стилем у спілкуванні» мають найнижчі показники діалогічності. Найнижчий рівень діалогічної спрямованості у спілкуванні встановлено у осіб із низьким рівнем диспозиційного оптимізму на тлі «Песимістичного атрибутивного стилю у спілкуванні», а найвищий – у осіб із «Ресурсно-оптимістичним атрибутивним стилем у спілкуванні» на тлі середнього рівня диспозиційного оптимізму. «Песимістичний атрибутивний стиль у спілкуванні» передбачає найвищі показники індиферентного стилю спілкування. «Оптимістично-ейфоричний атрибутивний стиль у спілкуванні» передбачає найвищі показники маніпулятивного стилю спілкування та найнижчі показники альтероцентричного  стилю спілкування, так само як і високий рівень диспозиційного оптимізму. «Реалістичний низькоконтрольований атрибутивний стиль у спілкуванні» передбачає найвищі показники конформного стилю спілкування.

 

Висновки. Проведений порівняльний аналіз ролі диспозиційного оптимізму та атрибутивного стилю дозволяє стверджувати, що перший є більш значущим у прояві маніпулятивної та індиферентної спрямованості, а другий – діалогічної, альтероцентричної та конформної. Рівень диспозиційного оптимізму більше позначається на маніпулятивній та ідентифікованій комунікативній спрямованості, краще диференціює їх прояв, натомість в залежності від різних стилів атрибуції більш виражено різниться рівень прояву  діалогічної, альтероцентричної та конформної комунікативної спрямованості. Сукупний вплив цих двох феноменів виявився значущим лише для діалогічної спрямованості у спілкуванні.


Ключові слова


атрибутивний стиль, атрибуція успіхів і невдач у спілкуванні, диспозиційний оптимізм, міжособистісна сфера, комунікативна спрямованість

Повний текст:

PDF

Посилання


Лукова С. (2023). Валідизація української версії методики диспозиційного оптимізму (Life Orientation Test-Revised–lot-R) Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки», 1, 47-55.

Фоменко К.І., Леонідова Д.В., Кузнецов О.І. (2024). Коротка шкала атрибуції успіхів та невдач у міжособистісному спілкуванні. Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»)»: журнал. 2024. № 12(46) 2024. 1341-1354.

Scheier M.F., Carver C.S., Bridges M.W. (2002). Opti¬mism, pessimism, and psychological well-being / Chang E.C. (ed.). Optimism and pessimism: Implications for theory, research, and practice. Washington, DC: АРА, 189–216

Scheier M.F., Carver C.S. (2018). Dispositional optimism and physical health: A long look back, a quick look forward. The American psychologist, 73(9), 1082–1094. URL: https://doi.org/10.1037/amp000038

Seligman M. (2006). Learned Optimism: how to change your mind and life.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2025.72.08

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.