КОМУНІКАТИВНА СПРЯМОВАНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РІВНЯ ОПТИМІЗМУ ТА СТИЛЮ АТРИБУЦІЙ УСПІХУ І НЕВДАЧІ У СПІЛКУВАННІ
Анотація
Актуальність дослідження визначається недостатньою мірою вивченості сукупного впливу стилю атрибуції та диспозиційного оптимізму на комунікативну сферу особистості.
Результати. За результатами кластерного аналізу було визначено шість типів атрибуцій у спілкуванні: «Песимістичний атрибутивний стиль у спілкуванні», «Ситуативно-оптимістичний атрибутивний стиль у спілкуванні», «Реалістичний низькоконтрольований атрибутивний стиль у спілкуванні», «Ресурсно-оптимістичний атрибутивний стиль у спілкуванні», «Помірно-оптимістичний атрибутивний стиль у спілкуванні», «Оптимістично-ейфоричний атрибутивний стиль у спілкуванні».
Визначено, що «Ресурсно-оптимістичний атрибутивний стиль у спілкуванні» характеризується найвищими показниками діалогічності у спілкуванні, натомість особи із «Песимістичним атрибутивним стилем у спілкуванні» мають найнижчі показники діалогічності. Найнижчий рівень діалогічної спрямованості у спілкуванні встановлено у осіб із низьким рівнем диспозиційного оптимізму на тлі «Песимістичного атрибутивного стилю у спілкуванні», а найвищий – у осіб із «Ресурсно-оптимістичним атрибутивним стилем у спілкуванні» на тлі середнього рівня диспозиційного оптимізму. «Песимістичний атрибутивний стиль у спілкуванні» передбачає найвищі показники індиферентного стилю спілкування. «Оптимістично-ейфоричний атрибутивний стиль у спілкуванні» передбачає найвищі показники маніпулятивного стилю спілкування та найнижчі показники альтероцентричного стилю спілкування, так само як і високий рівень диспозиційного оптимізму. «Реалістичний низькоконтрольований атрибутивний стиль у спілкуванні» передбачає найвищі показники конформного стилю спілкування.
Висновки. Проведений порівняльний аналіз ролі диспозиційного оптимізму та атрибутивного стилю дозволяє стверджувати, що перший є більш значущим у прояві маніпулятивної та індиферентної спрямованості, а другий – діалогічної, альтероцентричної та конформної. Рівень диспозиційного оптимізму більше позначається на маніпулятивній та ідентифікованій комунікативній спрямованості, краще диференціює їх прояв, натомість в залежності від різних стилів атрибуції більш виражено різниться рівень прояву діалогічної, альтероцентричної та конформної комунікативної спрямованості. Сукупний вплив цих двох феноменів виявився значущим лише для діалогічної спрямованості у спілкуванні.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Лукова С. (2023). Валідизація української версії методики диспозиційного оптимізму (Life Orientation Test-Revised–lot-R) Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки», 1, 47-55.
Фоменко К.І., Леонідова Д.В., Кузнецов О.І. (2024). Коротка шкала атрибуції успіхів та невдач у міжособистісному спілкуванні. Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»)»: журнал. 2024. № 12(46) 2024. 1341-1354.
Scheier M.F., Carver C.S., Bridges M.W. (2002). Opti¬mism, pessimism, and psychological well-being / Chang E.C. (ed.). Optimism and pessimism: Implications for theory, research, and practice. Washington, DC: АРА, 189–216
Scheier M.F., Carver C.S. (2018). Dispositional optimism and physical health: A long look back, a quick look forward. The American psychologist, 73(9), 1082–1094. URL: https://doi.org/10.1037/amp000038
Seligman M. (2006). Learned Optimism: how to change your mind and life.
DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2025.72.08
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.